Справа № 22ц-21662/09

 Головуючий в першій

Категорія № 21(1)

інстанції-Бондарчук Г. Д.

Доповідач - Карнаух В.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 Жовтня 2009 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А!П., Карнаух В.В.,

при секретарі - Іванюк О.В.,

за участю - відповідача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну екарду ОСОБА_4 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи - Закрите акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», Закрите акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_3, про розірвання договору дарування, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищезазначеним позовом та просила розірвати договір дарування домоволодіння № АДРЕСА_1 укладений, 03 жовтня 2007 року між нею та ОСОБА_2 і посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу ОСОБА_5 за № 10493.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2009 року відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні її позовних вимог. Стягнуто з позивача судові витрати у розмірі 268 грн. 83 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на її думку, суд дійшов помилкового висновку щодо оцінки немайнової цінності, яку для неї має будинок та залишив поза увагою те, що виникла загроза безповоротної втрати дарунку.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладений договір дарування житлового будинку № АДРЕСА_1. ОСОБА_4 передала, а ОСОБА_2 прийняв у дар зазначене домоволодіння та зареєстрував право власності на нього в органах державної реєстрації нерухомого майна.

25 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» (далі - ЗАТ «ПУМБ») укладений кредитний договір № 5782830, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 60000 доларів США, зі сплатою 12, 90 % річних зі строком повернення кредиту 25 жовтня 2022 року. В той же день, 25 жовтня 2007 року з метою забезпечення належного виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_3, між нею та банком був укладений договір іпотеки № 5782915, згідно якого ОСОБА_2 3абезпечив виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_3 шляхом передання банку в іпотеку подарованого житлового будинку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що підстави для розірвання договору дарування відсутні.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 727 ЦК України дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а позивач ОСОБА_4 не надала суду доказів на підтвердження того, що подарований будинок становить для неї велику немайнову цінність Доводи апеляційної скарги про те, що1 судом не були повно з’ясовані обставини справи, та що висновки суду не відповідають обставинам справи, є безпідставними, оскільки вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі.встановив права і обов’язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоді з висновками суду по їх оцінці, а відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів, належить суду, який їх оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.