Справа № 22ц-21647/09

Головуючий в першій

інстанції - Шевченко О.В.

Доповідач - Карнаух В.В.

Категорія № 5(1 )

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Карнаух В.В.,

при секретарі - Іванюк О.В.

за участю - позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 та його представника

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2009 року у справі за позовом Шаповал-Зої Василівни до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа - державний нотаріус Широківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання договору дарування недійсним, визначення часток, визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, який у подальшому уточнила та просила визнати домоволодіння № АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю її та ОСОБА_5; визнати недійсним договір дарування зазначеного домоволодіння, укладений 18 лютого 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, посвідчений державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Горбаченко та зареєстрований в реєстрі за № 406; визначити частки у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 рівними - по 1/2 кожному та визнати право власності на спірне домоволодіння за ОСОБА_2 та ОСОБА_8 по 1/2 частині за кожним.

Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2009 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи. Зокрема, на її думку, суд не врахував інвентаризаційну вартість домоволодіння, яка значно збільшилась з моменту придбання спірного домоволодіння до моменту дарування; безпідставно не взяв до уваги надані нею квитанції, пославшись на відсутність у них прізвища покупця; не звернув уваги на її" клопотання про допит свідків та не критично поставився до пояснень ОСОБА_9, яка є матір’ю відповідача та була допитана як свідок. Крім того, суд, зазначаючи у рішенні, що вона має в особистій власності інший житловий будинок, залишив поза увагою докази, що він є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_5

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 28.06.1991. до 10.12.2001. та з 12.08.2202. до 09.11.2007..Пррживали у домоволодінні АДРЕСА_1, який відповідач придбав у 1989 році.

Позивачка, посилаючись на те, що під час шлюбу з ОСОБА_5 за свої кошти виконала в домоволодінні будівельні та ремонтні роботи і за рахунок її коштів домоволодіння значно збільшило свою вартість, вважає, що має право на 1\2 частину цього майна. Крім того, просила визнати договір дарування спірного домоволодіння ОСОБА_5, укладений 18.02.2008. недійсним, так як угода здійснена без її на то згоди.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на ст.. ст. 57, 62, 65, 69-72 СК України, п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року’«Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно якого поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст.. 372 ЦК, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю.

Відповідно до ст.. 62 СК підставою для перетворення за певних умов правового режиму майна, яке належало одному з подружжя, із об, єкта права особистої власності у об, єкт права спільної сумісної власності є спільні гроші або затрати із другого із подружжя, а також, та обставина, що для виникнення права спільної сумісної власності майно, належне одному із подружжя, має істотно збільшитися у своїй вартості. Оскільки позивачка відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України не надала належних доказів того, що вартість спірного домоволодіння значно збільшилася після його поліпшення, які вона зробила за свої кошти, то у суду не було підстав для задоволення позову. Більш того, в засіданні колегії суддів позивачка підтвердила, що домоволодіння за час перебування сторін у шлюбі не добудовувалося та не перебудовувалося, а виконувалися лише роботи по його ремонту. А отже, з огляду на зазначене, рішення суду і в частині відмови в задоволенні позову про визнання угоди дарування спірного домоволодіння, також є правильним.

Доводи апеляційної скарги щодо неповного з,ясування судом обставин справи; неврахування інвентаризаційної вартості домоволодіння з моменту його придбання до моменту дарування та тієї обставини, що інший будинок, який вона має на праві власності, є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_5, не є підставами для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства. У зв, язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та до незгоди з висновками суду по їх оцінці. Згідно ст.. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об, активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст. ст. 303, 307 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити відхилити

Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.