Справа № 22ц-21539/2009
Головуючий в 1 інстанції
Категорія 20(1) Джерелейко О.Є.
Доповідач - Турік В.П.
ухвала
іменем україни
13 жовтня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: - Савіної Г. О.
Суддів: - Турік В.П., Карнаух В.В. При секретарі: - Узловій Н.П.
За участю: позивача - ОСОБА_6
Представника позивача - ОСОБА_5Представника відповідачів ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільнусправу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 нарішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 Васильовичадо малого приватного підприємства «Еркол», ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, 3 особи - приватний нотаріус Софіївського нотаріального округу ОСОБА_13, відділ державної виконавчої служби Софіївського районного управління юстиції, обласне комунальне підприємство «Софіївське бюро технічної інвентаризації», Софіївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Софіївська селищна рада Софіївсього району Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2007 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до малого приватного підприємства «Еркол» (надалі МПП -«Еркол») та відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу і в обгрунтування позовних вимог вказав, що 06 вересня 2004 року між МПП «Еркол» (продавець) до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 (покупці) було укладено договір купівлі-продажу № 960 нежитлової будівлі - зернопереробного цеху, загальною площею 912, 6 кв. м., який розташований по вул. Польовій 65 в смт Софіївка.
Позивач вважає, що зазначений договір було укладено з порушенням чинного законодавства, оскільки МПП «Еркол» (продавець) навмисно не повідомило покупців про те, що предмет договору - зернопереробний цех, перебуває у заставі і те, що він є заставодержателем цього майна.
Просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - зернопереробного цеху, укладеного між МПП «Еркол» та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11; зобов’язати ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 повернути МПП «Еркол» зернопереробний цех та зобов’язати МПП «Еркол» сплатити на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 84000грн.
Під час розгляду справи, у зв’язку з ліквідацією МПП «Еркол», позивач доповнив свої позовні вимоги і просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - зернопереробного цеху, загальною площею 912, 6 кв. м., розташованого по вул. Польовій, 65 в смт Софіївка, укладеного 06.09.2004р. між МПП «Еркол» та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11; у зв’язку з ліквідацією юридичної особи заставодавця - МПП «Еркол» - звернути стягнення на предмет застави за договором застави між МПП «Еркол» та ОСОБА_6 - зернопереробний цех.
Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 -відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та задовольнити його позовні вимоги, оскільки порушено норми матеріального права і висновки суду не відповідають матеріалам справи. Зокрема, суд не вірно дійшов висновку про те, що п. 1 Договору застави, укладеного між ним та МПП «Еркол» визначає розмір забезпеченої заставою вимоги в сумі 96000грн. і сторони не передбачили у договорі застави відшкодування збитків; суд не застосував ст. 509- ЦК України та ч. 3 ст. 20 Закону України «Про заставу».
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи 25 грудня 2001 року між позивачем та МПП «Еркол» було укладено договір схову пшениці, вартістю 96.000 грн. 01 листопада 2002 року між приватним підприємцем позивачем ОСОБА_6В.(заставодержатель) та МПП «Еркол» (заставодавець) укладено договір про заставу нерухомого майна, згідно із п.1 якого цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливає з договору схову від 25.12.2001 року, укладеного між заставодавцем та заставодержателем за умовами якого заставодавець зобов*язаний зберігати майно (пшеницю) на суму 96600 грн. до 31.12.2002 року. Відповідно до п.2 предметом застави є нежила будівля кормоцеху свиновідгодівельного комплексу № 2, яка знаходиться за адресою смт Софіївка, вул. Об*їздна, 1, оцінка якого становить 352133 грн. Строк дії договору застави визначено у п.п. 11-12, згідно із якими цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення; цей договір припиняє дію після повного виконання зобов*язань за договором схову, передбаченим п.1 цього договору і у випадках, передбачених ст. ст. 28, 29 Закону України «Про заставу» (а.с. 11-13, т.1). Договір посвідчений нотаріально, накладено заборону на відчуження зазначеної в договорі нежилої будівлі кормоцеху свиновідгодувального комплексу по вул. Об*їздній, 1 в смт. Софіївка, яка належить МПП «Еркол» до припинення договору застави (а.с. 11 -13 т. 1).
17.03.2003 року був виданий наказ № 5/155 Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з МПП «Еркол» на користь ОСОБА_6 96 000 грн. вартості майна. ДВС Софіївського РУЮ наказ виконано, суму боргу стягнуто з МПП «Еркол». Як у суді першої інстанції також і в апеляційному суді позивач підтвердив, що суму основного боргу по договору схову ним було отримано.
Рішенням виконкому Софіївської селищної ради дано згоду на переобладнання кормоцеху під зернопереробний цех. Адресу змінено на вул. Польова, 65 в смт. Софіївка, та зареєстровано право власності на нежитлову будівлю-зернопереробний цех за МПП «Еркол»(а.с. 70 т.З).
23.05.2007 року для виконання до відділу ДВС Софіївського РУЮ надійшов виконавчий лист про стягнення з МПП «Еркол» на користь ОСОБА_6 заборгованості в сумі 194700 грн. 15.05.2007 року проведено державну реєстрацію припинення МПП «Еркол». 15.06.2007 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 61 т.3).
06.09.2004 року між МПП «Еркол» та ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 і ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі-зернопереробного цеху в смт. Софіївка, вул. Польова, 65 (а.с. 15-, т.1). Договір зареєстровано в Софіївському БТІ (а.с. 26 т.2).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п*ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
На час укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі -зернопереробний цех - нежитлова будівля, під арештом, забороною не перебувала.
Відповідно до договору застави не передбачено забезпечення заставою вимог позивача по відшкодуванню збитків та моральної шкоди.
МПП «Еркол» ліквідовано (92-92а т.1). Правонаступники відсутні.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові, оскільки підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України для визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі-зернопереробного цеху не має. Також підстави для звернення стягнення на заставлене майно відсутні.
Доводи позивача в апеляційній скарзі на те, що на момент укладання договору купівлі-продажу зернопереробного цеху зобов*язання, забезпечені заставою, в повному обсязі не виконані, тому підстави для припинення застави станом на 06 квітня 2004 року відсутні, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов*язання. Зобов*язання по договору схову перед позивачем на суму 96 000 грн. виконане.
Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів не незгодою з висновками суду по їх оцінці.
За таких обставин колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачає.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов*язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Софіївського районного суду Дйіпропетровської області від 15 травня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.