Справа № 22ц-3548/2010 Головуючий у 1інст. – Луговець О.А.
Доповідач – Страшний М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого- судді ХРОМЕЦЬ Н.С.,
суддів: СТРАШНОГО М.М., ОСТРЯНСЬКОГО В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 05 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області визнання неправомірними дій, відновлення порушеного права на перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Борзнянського районного суду від 05 липня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено, визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови в проведення перерахунку пенсії позивачу, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області здійснити з 01 лютого 2010 року перерахунок пенсії ОСОБА_5 з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні , з якої сплачено страхову внески та яка відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії за 2009 рік в розмірі 1650 грн. 43 коп. Стягнуто з відповідача на користь позивача 37 грн. в рахунок відшкодування витрат по справі судових витрат.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне, необ’єктивне з’ясування дійсних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт наполягає на тому, що перерахунок пенсії позивачці проводився у відповідності до діючих норм законодавства, зокрема, п.п. 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, оскільки після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року, законодавцем не було прийнято рішення щодо відновлення дії положень статей 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в попередніх редакціях.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування”.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачає порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії із застосуванням середнього показника заробітної плати за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а тому даний показник може застосовуватися при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 84, 98 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції, що діяла до 28.12.2007 року, позивач мав право на перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік.
Підпунктами 9, 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року до ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” були внесені зміни, які в подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції, що діяла до 28.12.2007 року, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжує працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.
За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції, що діяла до 28.12.2007 року, для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.
Частина 2 ст. 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції, що діяла до 28.12.2007 року, передбачає , що заробітна плата при призначенні пенсії визначається з урахування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
За таких обставин, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” передбачає порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії із застосуванням середнього показника заробітної плати за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а тому даний показник може застосовуватися і при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам.
Крім того, враховуючи конституційні норми та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачеві застосуванню підлягають положення ст.ст. 40, 42 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування ”, а тому безпідставними є посилання апелянта на те, що розмір щомісячної соціальної державної допомоги у 2009 році визначався постановою Кабінету Міністрів України № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Крім того, порядок, визначений зазначеною постановою, допустив звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування ” , а тому не може бути застосований до спірних правовідносин.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області відхилити.
Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 05 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді :