Справа № 22ц-21369/2009

Головуючий в суді першої

інстанції - Коваленко Н.В.

Доповідач - Карнаух В.В.

 Категорія № 57(1)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 жовтня 2009 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Митрофанової Л.В., суддів - Карнаух В.В., Савіної Г. О., при секретарі - Бондаренко І.В., за участю - позивача ОСОБА_2, представника прокуратури - Густякова Юрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним засудженням, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного казначейства України, який у подальшому уточнив та просив стягнути на його користь завдану незаконним засудженням моральну шкоду в розмірі 1000000грн. та матеріальну шкоду в розмірі 81451 грн. 35 коп.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2009 року ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що суд дійшов помилкового висновку про відбування ним покарання на законних підставах, а також залишив поза увагою той факт, що ухвалою Колегії суддів Судової палати у кримінальних справа х Верховного Суду України скасовано постанову, якою його було оголошено в розшук та направлено для відбуття покарання у вигляді обмеження волі, в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 грудня 2004 року вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2 був визнаний винним та засуджений за ч. 1 ст. 164 КК України до одного року обмеження волі на підставі ст. ст. 75, 76 КК України з випробуванням, іспитовим строком один  рік. Даний вирок суду набрав законної сили.

Згідно постанови Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2005 року ОСОБА_2 було оголошено в розшук та направлено для відбуття покарання у вигляді обмеження волі в Широківську виправну колонію № 75 Дніпропетровської області, яка ухвалою Верховного Суду України від 18 жовтня 2007 року скасована, а провадження за поданням кримінально-виконавчої інспекції закрито у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

З довідки, виданої 25 грудня 2006 року Широківською виправною колонією № 75 Дніпропетровської області, вбачається, що ОСОБА_2 відбував покарання у вигляді обмеження волі з 16 травня 2006 року по 25 грудня 2006 року згідно вироку Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2004 року.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, посилаючись на ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Згідно ст. ‘2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановления виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину; відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у пункті два частини першої цієї статті; закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Тому посилання позивача на ту обставину, що суд не взяв до уваги постанову, якою його було оголошено в розшук та направлено для відбуття покарання у вигляді обмеження волі, яка скасована в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, не дають підстав для скасування рішення суду, оскільки при зверненні до суду з позовом, позивачем поставлене питання про відшкодування йому шкоди, завданої незаконним засудженням.

Висновок суду щодо визнання позивача винним на законних підставах, відповідає обставинам справи, оскільки ним не оскаржений вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2004 року, яким ОСОБА_2 був визнаний винним та засуджений за ч. 1 ст. 164 КК України.

Доводи позивача в апеляційній скарзі щодо помилкового висновку суду про відбування ним покарання на законних підставах, не відповідають дійсності, оскільки такий висновок в рішенні суду відсутній.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись- ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.