У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«16» серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Підлісної І. А.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Фінайкіній І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Державного підприємства «Санаторій «Форос», третя особа Державне управління справами Президента України, про визнання відмови органу приватизації у надані дозволу на приватизацію кімнати у гуртожитку і зобов’язання провести приватизацію кімнати у гуртожитку,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 27 квітня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
05 березня 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ДП «Санаторій «Форос», третя особа Державне управління справами Президента України, про визнання відмови органу приватизації у надані дозволу на приватизацію кімнати у гуртожитку і зобов’язання провести приватизацію кімнати у гуртожитку.
Свої вимоги мотивують тим, що вони є наймачами АДРЕСА_1, який зареєстрований за ДП «Санаторій «Форос». 15 лютого 2010 року звернулися із заявою на ім’я керуючого санаторієм ДП «Санаторій «Форос», в якій просили оформити та передати у приватну власність АДРЕСА_1. Проте ДП «Санаторій «Форос» відмовило в приватизації кімнати. Вважає, що дана відмова є необґрунтованою, а вони мають право на приватизацію у порядку, визначеному Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 27 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи.
У запереченнях на апеляційну скаргу Державне управління справами Президента України просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду достатніх доказів тих обставин на які він посилається як на обґрунтування своїх позовних вимог.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі є наймачами АДРЕСА_1 та є державною власністю.
ДП « Санаторій « Форос» перебуває в управління Державного управління справами Президента України. Майно підприємства є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання.
Згідно зі ч.1 ст. 1 Закону України № 500-VI від 04.09.2008 року «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього закону поширюється на громадян , які на законних підставах тривалий час (не менше п’яти років) зареєстровані та фактично проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, та не мають іншого власного житла.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які проживають у гуртожитках, що є об'єктами права державної чи комунальної власності, мають право на приватизацію займаного житла у вигляді окремої кімнати (кількох кімнат, жилих блоків, секцій). Приватизація жилих приміщень (кімнат, жилих блоків, секцій) у гуртожитках, що є об'єктами права державної чи комунальної власності, здійснюється згідно із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийнятими відповідно до нього підзаконними актами, з урахуванням особливостей, визначеними цим Законом.
Так, статтею 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, здійснюється з дотриманням таких підходів: всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад у визначений цим Законом строк; передача гуртожитків у власність територіальних громад відповідно до цього Закону має бути здійснена протягом трьох років з дня його прийняття.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 5 вказаного закону після прийняття гуртожитку у власність територіальної громади згідно з цим Законом місцева рада приймає на сесії в межах своєї компетенції відповідне рішення щодо подальшого його використання, а саме: залишити цілісний майновий комплекс у статусі "гуртожиток" та дозволити приватизацію його жилих і нежилих приміщень; надати цілісному майновому комплексу статус "соціальне житло" та не дозволяти приватизацію його жилих приміщень тощо.
Пунктом 6 частини 1 статті 5 вказаного Закону передбачено, що передача жилих приміщень (кімнат) у гуртожитках державного житлового фонду у власність громадян відповідно до цього Закону проводиться виключно на підставі рішення відповідної місцевої ради.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що діями відповідача право позивач не порушено.
Колегія суддів вважає, що захист житлових прав позивачів можливий тільки після того, як гуртожиток, який перебуває у державній власності та розташований за адресою: АДРЕСА_1, буде передано у власність територіальної громади.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 27 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т.Г.