У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«16» серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Підлісної І. А.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Фінайкіній І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Ялтинської міської ради, Управління освіти Ялтинської міської ради про стягнення заборгованості по надбавці до заробітної плати,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 02 квітня 2010 року,
В с т а н о в и л а :
14 січня 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Ялтинської міської ради, Управління освіти Ялтинської міської ради про стягнення заборгованості по надбавці до заробітної плати у сумі 2217 грн. 94 коп., та з урахуванням індексу інфляції просить стягнути 5073 грн. 63 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є працівником бюджетної сфери, працює вихователем у дошкільному навчальному закладі № 22 з дітьми, які мають порушення мови з 17 листопада 1997 року по 31 серпня 2007 року, та з 01 грудня 2008 року по даний час. Разом з тим відповідачами з 2001 року надбавка нараховується не в повному обсязі, сплачується виплата ставки посадового окладу у розмірі 21 грн. 40 коп. щомісячно, у зв’язку з чим за відповідачами виникла заборгованість, яку у добровільному порядку не виплачують.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 02 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 у повному обсязі, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано суду доказів на обґрунтування неправильного нарахування спірної доплати, а вимоги про нарахування доплати відповідно до розмірів мінімальної заробітної плати, що були встановлені Законами України « Про Державний бюджет» на відповідні роки, є безпідставними.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
Згідно з ч. 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка працює вихователем у дошкільному навчальному закладі № 22 комбінованого типу з дітьми, які мають порушення мови з 17 листопада 1997 року по 31 серпня 2007 року, та з 01 грудня 2008 року по даний час. Позивачу нараховується та сплачується доплата до ставки заробітної плати, у зв’язку з її роботою у дошкільному закладі з дітьми які потребують корекції фізичного чи розумового розвитку.
Статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту» встановлено педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки.
За частиною 1 статті 25 зазначеного Закону розміри та порядок встановлення доплат за інші види педагогічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.
Виплата спірної доплати передбачена Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, яка затверджена наказом Міністерства освіти та науки № 102 від 15 квітня 1993 року.
Відповідно до Розділу V Інструкції «Підвищення ставок та окладів. Додаткова оплата праці», пункту 28 підпункту «в» посадови оклади (ставки заробітної плати) педагогічним працівникам у школах, школах-інтернатах, середній спеціальних та професійно-технічних закладах, позашкільних та дитячих дошкільних закладах (класах, групах) для дітей і підлітків, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, потребують особливих умов виховання або тривалого лікування, для дітей з затримкою психічного розвитку, підвищуються на 0,66 мінімальної заробітної плати (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин).
Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року встановлено поняття мінімальної заробітної плати як державної соціальної гарантії, обов’язкової на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.
Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України «Про оплату праці» та встановлення мінімального розміру пенсії за віком» встановлено з 1 березня 1996 року мінімальну заробітну плату у розмірі 1 мільйон 500 тисяч карбованців. Також встановлено, що до внесення відповідних змін до чинного законодавства виплати, крім пенсій, тарифні ставки та оклади, розраховані на основі мінімальної заробітної плати, здійснюються (застосовуються) у розмірах, які діють за станом на 1 лютого 1996 року. Зобов’язано Кабінет Міністрів України після підведення підсумків роботи за перший квартал 1996 року переглядати розміри цих виплат, заробітної плати і пенсії з урахуванням зростання індексу цін відповідно до законодавства України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачці виплачувалася доплата, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, яка була встановлена станом на 1 лютого 1996 року – 60000 крб. з урахуванням підвищуючих коефіцієнтів 1,8; 3,5; 8,575, і становила 21 грн. 40 коп.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірний період позивачці правильно нараховувалася та сплачувалася доплата до ставки заробітної плати у зв’язку з її роботою у дошкільному закладі з дітьми які потребують корекції фізичного чи розумового розвитку.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що вимоги позивачки про нарахування доплати відповідно до розмірів мінімальної заробітної плати, що були встановлені Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки, є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що в силу ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 02 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т.Г.