АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 162, тел. 218-42-34, факс 33-71-00, inbox@zpa.court.gov.ua

Справа  №  33 – 537/ 2010г.                                                                                                                                                                                                              

Категорія  -  ст. 130, ч.2  КУпАП                              

   П О С Т А Н О В  А

І М  Е Н Е  М      У К Р А Ї Н И

      26  серпня  2010  року                                                    м. Запоріжжя

            Суддя  апеляційного  суду  Запорізької  області  Незола  І.М.,  за  участю  ,  правопорушника  ОСОБА_1   та  його  представника  ОСОБА_2,  розглянувши  матеріали  адміністративної  справи  щодо    ОСОБА_1  за  ч.2 ст. 130  КУпАП,

                                            В С Т А Н О В И Л А :

             Постановою  судді  Шевченківського  районного  суду   м. Запоріжжя  від  12  травня  2010  року  ОСОБА_1 був  притягнутий  до   адміністративної  відповідальності  за  ст. 130, ч.2  КУпАП  з  накладенням  на  нього  стягнення  у  вигляді   позбавлення  прав  керування  транспортними  засобами  строком  на  2  роки.                                                                                                              

             З   матеріалів  справи  вбачається,  що    ОСОБА_1  визнаний  винним  у  порушенні  Правил  дорожнього  руху,  а  саме  в  тому,  що  01  квітня  2005  року  приблизно  о  10-й  годині  ранку  він  був  затриманий  на  297-му  кілометрі  автодороги  Харків-Сімферополь  за  те,  що  повторно  протягом  року  керував  автомобілем  ЗІЛ-ММЗ,  державний  номер   НОМЕР_1  належним  ОСОБА_3,  з  явними  ознаками  алкогольного  сп'яніння,  від  проходження  медичного  обстеження  відмовився.

              В  своїй  апеляції  на  цю  постанову   ОСОБА_1  вказує  на  свою  незгоду  з  нею,  ставить  питання  про  її  скасування  з  тих  підстав,  що  справа  була  розглянута  без  його  участі,  жодної  повістки  з  суду    йому  направлено  не  було, копія  протоколу  про  адміністративне  правопорушення  йому  не  вручалася,  його  права  та  обов'язки  йому  при  складанні  протоколу  роз'яснені  не  були,  про  існування  вищевказаної  судової  постанови  він  дізнався  лише  у  2010  році,  коли  щодо  нього  був  складений  протокол  про  скоєння  нового  правопорушення.  З  тих  же  підстав  одночасно  ставить  питання  про  поновлення  йому  строків  на  оскарження  судової  постанови,  просить  судову  постанову  скасувати   за  відсутністю  в  його  діях  події  та  складу  правопорушення.

              Дослідивши  матеріали  адміністративної  справи,  заслухавши  правопорушника  ОСОБА_1  та  доводи   його  представника  -  ОСОБА_2,  які   підтримали    скаргу,    вважаю,  що  клопотання   ОСОБА_1  про  поновлення  строку  на  оскарження  судової  постанови    не  підлягає  задоволенню   з  огляду  на  наступне.  

              Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  сама  адміністративна  справа,  постанова  по  якій  оскаржується  ОСОБА_1,  за  повідомленням  Шевченківського  районного  суду  м. Запоріжжя  на  даний  час  знищена  за  спливом  строків  її  зберігання,  який  становить  3  роки.

               З  повідомлення  органу  ДАІ,  яке  надійшло  до  Апеляційного  суду,  вбачається,  що  правопорушення  дійсно  мало  місце  01.04.2005  року,  ОСОБА_1  був  затриманий  за  кермом  автомобілю  на  297-му  км  автодороги  Харків-Сімферополь-Ялта  з    ознаками  алкогольного  сп'яніння, від  проходження  медичного  обстеження    повторно  ухилився,  з  цього  приводу  щодо  нього  інспектором  ДАІ  Шевченком В.Н.  був  складений  протокол  серії  АБ  № 574881.  

               З  того  ж  повідомлення  вбачається,  що  наслідком  розгляду  протоколу  була  постанова  судді  Шевченківського  районного  суду  м.  Запоріжжя  Бочарникова  С.О.  від  12.05.2005  року,    якою  ОСОБА_1  був  визнаний  винним  у  скоєнні  вищевказаного  правопорушення,  передбаченого  ч.2  ст. 130  КУпАП,  і  підданий  стягненню  у  вигляді  позбавлення  права  керування  транспортними  засобами  строком  на  2  роки,  тобто  сам  факт  правопорушення  сумнівів  не  викликає,  тому  посилання  ОСОБА_1  на  відсутність  події  правопорушення  є  хибним.                

                Цей  висновок  підтверджений  ще  й  тією  обставиною,  що  в  повідомленні  ДАІ  містяться  всі  необхідні  дані  як  про  самого  правопорушника,  тобто  його  прізвище,  ім'я  та  по – батькові,  дата  і  місце  народження,  адреса  його  мешкання,  так  і  відомості  про  автомобіль  та  його  власника,  яким  є  не  ОСОБА_1,  тощо,  що   взагалі  можливо  лише  в  разі  затримання  ОСОБА_1  за  кермом  цього  автомобілю.  При  цьому  його  посилання  на  те,  що  копія  протоколу  про  правопорушення  йому  не  вручалася,  права  та  обов'язки  не  були  роз'яснені,  також  є  хибним,  оскільки  подія  правопорушення  мала  місце  у  2005  році,  а  зміни  в  КУпАП,  які  передбачають  обов'язок  органу  ДАІ  вручати  правопорушнику  копію  протоколу  та   повідомляти  про  його  права,  були  внесені  законодавцем  лише  у  2008  році.

                Разом  з  том,  доводи  апеляції  про  те,  що  справа  розглянута  без  участі  правопорушника,  який   начебто  не  повідомлявся  судом  про  час  і  дату  розгляду  справи,  копія  судової  постанови  йому  не  направлялася  тощо,  нічим  не  підтверджені  і  не  можуть  бути  прийнятими  до  уваги,  тому  відсутні  і  підстави  для  поновлення  ОСОБА_1  строку  на  оскарження  вищевказаної  судової  постанови.  

                  Керуючись  ст.ст.  293, 294  Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення,

                                               П О С Т А Н О В И  Л А  :

                 Відмовити  ОСОБА_1  в  поновленні  йому    строку  на  оскарження постанови  судді  Шевченківського  районного  суду   м. Запоріжжя   від  12  травня  2005  року  щодо  притягнення  його  до    адміністративної  відповідальності  за  ст. 130, ч.2  КУпАП,  саму  вказану  постанову  -  залишити  без  змін.    

                 Постанова  є  остаточною  і  оскарженню  не  підлягає.

                  Суддя

апеляційного  суду  Запорізької  області                                                     І.М. Незола