Справа № 2 – а – 30/10

ПОСТАНОВА

іменем України

13 серпня 2010 року                         Турійський районний суд Волинської області

в складі : головуючого – судді Овсієнка А.А.

при секретарі Веремчук Л.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ (з обслуговування м.Ковель та Ковельського району) та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України у Волинській області лейтенанта міліції Романюка Олександра Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Турійського районного суду Волинської області з вищевказаним адміністративним позовом, покликаючись в обґрунтування своїх позовних вимог на наступне.

Як зазначено у позовній заяві, постановою інспектора ДПС ВДАІ (з обслуговування м.Ковель та Ковельського району) та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України у Волинській області лейтенанта міліції Романюка Олександра Вікторовича серії АС № 158682 від 4 липня    2010 року на ОСОБА_1 накладено за ч.2 ст.122 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він керуючи 4 липня 2010 року о 14 год. 27 хв. в м.Ковель по бульвару Лесі Українки автомобілем марки «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та повертаючи праворуч на регульованому перехресті на вул.Сагайдачного, всупереч вимогам п.16.2 Правил дорожнього руху України не пропустив пішоходів, які переходили проїзну частину дороги, на яку він повертав.

Вважаючи, що п.16.2 Правил дорожнього руху України він не порушував, та жодного адміністративного правопорушення не вчиняв, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати винесену інспектором ДПС ВДАІ (з обслуговування м.Ковель та Ковельського району) та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України у Волинській області лейтенантом міліції Романюка Олександра Вікторовича вищевказану постанову про накладення адміністративного стягнення, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

    Письмових заперечень проти даного позову відповідачем не було подано.

В ході судового розгляду даної справи позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та з підстав, зазначених у позовній заяві, при цьому підтвердив у своїх поясненнях наведені у позовній заяві факти та доводи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином та своєчасно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. При цьому, відповідач не повідомив суд про причини своєї неявки, не подавав заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності, у зв’язку з чим судом, відповідно до вимог ч.ч.2, 4                ст.128 КАС України, визнано за можливе здійснювати розгляд даної адміністративної справи за його відсутності.

А тому, заслухавши пояснення позивача та дослідивши надані ним докази, суд вважає позов ОСОБА_1 підставним та таким, що підлягає до задоволення повністю.

Так, судом встановлено, що 4 липня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ (з обслуговування м.Ковель та Ковельського району) та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України у Волинській області лейтенантом міліції Романюка Олександра Вікторовича було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АС 1 № 004866, згідно з яким 4 липня 2010 року о 14 год. 27 хв. ОСОБА_1 керуючи в м.Ковель по бульвару Лесі Українки власним автомобілем марки «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та повертаючи праворуч на вул.Сагайдачного на регульованому перехресті, всупереч вимогам п.16.2 Правил дорожнього руху України не пропустив пішоходів, які переходили проїзну частину дороги, на яку він повертав, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.3).

За вищевказаним протоколом постановою цього ж інспектора від 4 липня 2010 року серії АС № 158682 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.2                   ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.4).

Так, ч.2 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть

Дійсно, згідно з пп.16.2 п.16 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі – ПДР України), на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Ст.280 КУпАП на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов’язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового  колективу, а  також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як пояснив суду позивач, 4 липня 2010 року о 14 год. 27 хв. він дійсно керував в м.Ковель по бульвару Лесі Українки власним автомобілем марки «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Повертаючи праворуч на вул.Сагайдачного на регульованому перехресті, він дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину дороги, на яку він повертав, і лише після цього безперешкодно продовжив свій рух.

Крім того, як вбачається зі змісту вищевказаного протоколу адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був відразу не згідний з викладеними у протоколі фактичними обставинами, про що зазначив власноручно.

Такі пояснення позивача в деталях підтвердила свідок ОСОБА_3, яка була присутня в автомобілі позивача і категорично ствердила, що ОСОБА_1, повертаючи на перехресті праворуч, зупинився для того, щоб дати дорогу пішоходам, які в цей момент переходили проїзну частину дороги, на яку він повертав, і лише після того, як проїзна частина стала вільною від пішоходів, ОСОБА_1 продовжив рух.

Оскільки пояснення позивача є детальними, чіткими та послідовними від самого початку провадження у справі про адміністративне правопорушення й повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_3, суд вважає їх достовірними та приймає до уваги наряду з показаннями згаданого свідка.

В свою чергу, відповідачем не надано суду жодних переконливих та неспростовних доказів на підтвердження викладених у оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення висновків про порушення ОСОБА_1 пп.16.2 п.16 ПДР України та вчинення ним передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП адміністративного правопорушення, хоча, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача.

Тим самим, на думку суду, поясненнями позивача та показаннями свідка ОСОБА_3 повністю спростовуються викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення фактичні обставини, і оскільки відсутні належні та законно здобуті докази того, що ОСОБА_1, керуючи 4 липня 2010 року о 14 год. 27 хв. в м.Ковель по бульвару Лесі Українки автомобілем марки «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та повертаючи праворуч на вул.Сагайдачного на регульованому перехресті, всупереч вимогам пп.16.2 п.16 Правил дорожнього руху України не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину дороги, на яку він повертав, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, зокрема – його  об’єктивна сторона.

Оскільки при винесенні оскаржуваної постанови інспектором всупереч вимогам ст.ст.245, 280 КУпАП було безпідставно не взято до уваги доводи позивача та показання свідка ОСОБА_3, у зв’язку з чим безпідставно визнано ОСОБА_1 винним у порушенні пп.16.2 п.16 ПДР України та вчиненні передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП адміністративного правопорушення, така постанова є явно протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Скасовуючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд на підставі п.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП одночасно також закриває провадження у справі про дане адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі ч.5 ст.288 КУпАП, а будь-яких інших судових витрат у справі сторони не понесли та вимог про їх відшкодування не заявляли.

    Керуючись ст.ст.11, ч.2 ст.71, 86, 161, 163 КАС України, ст.ст.245, 280, п.3 ч.1            ст.293 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ (з обслуговування м.Ковель та Ковельського району) та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України у Волинській області лейтенанта міліції Романюка Олександра Вікторовича серії АС № 158682 від 4 липня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП.

На підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення.

Головуючий