АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –7770/ 2010р. Головуючий по 1-й інстанції
Струков О.М.
Суддя-доповідач: Макарчук М.А..
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року липня місяця 22 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Прядкіної О.В., Чернова С.І.
при секретарі: Лимар О.М.
з участю
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації про забезпечення автомобілем гуманітарної допомоги
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Макарчука М.А., -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2010 року позов ОСОБА_3 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації про забезпечення автомобілем гуманітарної допомоги задоволено повністю.
Зобов’язано Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації перереєструвати автомобіль «Mercedes-Benz» (МВ), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, об’єм: 1799, рік випуску: 2000, як гуманітарну допомогу на ім’я ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити та зобов’язати передати автомобіль Головному управлінню. При цьому посилалися на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне і необ’єктивне з’ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору за зустрічним позовом. Крім того вказували, що факт смерті гр. ОСОБА_4 відбувся раніше ніж в дію вступили зміни до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, якими біло змінено п. 41 Порядку.
В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.
Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення – залишенню без змін з підстав, визначених ст. 308 ЦПК України.
Згідно п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, із змінами, внесеними згідно Постановою КМУ № 661 від 26.04.2007 року після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням захисту, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім’ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда.
Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, після смерті інваліда залишається у користуванні його сім’ї, якщо в ній є інвалід, який:
має підстави для забезпечення автомобілем згідно з пунктом 3 цього Порядку;
проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації;
не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.
Місцевим судом встановлено, вбачається із матеріалів справи, і не заперечується доводами апеляційної скарги, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом 1 групи загального захворювання та перебуває на обліку в Головному управлінні праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації для забезпечення автомобілем з 29 травня 2007 року і був членом сім ’ ї померлого 6 червня 2007 року ОСОБА_4, який за життя отримав у 2006 році автомобіль «Mercedes-Benz» (МВ), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в якості гуманітарної допомоги.
Судом також встановлено , що позивач в порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 звернувся до відповідача із заявою про забезпечення його автомобілем, який був переданий померлому як гуманітарна допомога.
Встановивши такі обставини, місцевий суд прийшов до правильного висновку про порушення прав позивача, як інваліда І групи, на забезпечення транспортним засобом, і обґрунтовано задовольнив заявлені вимоги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, оскільки вони ґрунтуються на замовченні Головним управлінням положень положень пункту 2 Постанови КМУ від 17 квітня 2008 року № 387, яким дію пункту 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, поширено на членів сімей інвалідів, які були забезпечені автомобілями і померли до набрання чинності Постанови КМУ від 26 квітня 2007 року № 661.
З урахуванням наведеного, а також тієї обставини, що при розгляді справи судом першої інстанції було дотримано вимоги норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної держадміністрації – відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 березня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: