Справа № 2-4008\2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого – судді Бжассо Н.В.
при секретарі Марінгос І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів по справі на її користь 395 грн. 36 коп. завданої їй матеріальної шкоди та 10000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, стягнення здійснити в рівних частках тобто по 2 598 грн. 75 коп. з кожного відповідача, при цьому обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
Як зазначає позивачка, 30 липня 2009 року приблизно о 20.30 год. до її квартири де вона знаходилася зі своєю неповнолітньою донькою Анастасією подзвонили. Коли вона відчинила двері то побачила відповідачів та ще декількох осіб яких вона не впізнала. Відповідачі почали їй погрожувати виселенням з її квартири, вимагали гроші, перешкоджали зачиненню вхідної двері. Відповідачка ОСОБА_3, як вказує позивачка, кричала на неї, погрожувала в майбутньому більш несприятливими наслідками. Оскільки вона – позивачка нещодавно пройшла курс лікування від перенесеної черепно – мозкової травми, її стан через сильне хвилювання різко погіршився через що вона вимушена була викликати швидку та міліцію. Лікарі швидкої допомоги констатували погіршення стану здоров’я через перенесений стрес. 04.08.2009 року позивачка звернулася до свого лікаря через погіршення самопочуття, а 10.08.2009 року позивачка була покладена на денний стаціонар при поліклініці № 20. На придбання ліків позивачка потратила 395 грн. 36 коп., що підтверджується відповідними квитанціями.
05.08.2009 року позивачкою було отримано листа з Київського РВ ОМУ ГУМВС України про відмову в порушенні кримінальної справи за її зверненням. Постанову Київського РВ позивачкою було оскаржено до Прокуратури Київського району м. Одеси, де зазначена постанова була скасована, а матеріали надіслані на додаткову перевірку.
Позивачка посилається на те, що відповідачі своїми неправомірними діями завдали їй моральну шкоду, яка виразилася у фізичному болі та душевних стражданнях, вона - позивачка перенесла сильний стрес, внаслідок чого відбулося різке погіршення стану її здоров’я.
На підставі викладеного позивачка просить задовольнити заявлені нею вимоги у повному обсязі.
Відповідачі по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали у повному обсязі, суду пояснили, що ОСОБА_3 є головою ЖБК «Центральний – 15». 30.07.2009 року пройшло засідання членів ЖБК на якому було прийнято рішення навідатись до боржників по квартирній платі, для особистої бесіди. Як зазначають відповідачі вони навідувались не тільки до позивачки а й до інших мешканців які мають заборгованість. При розмові з ОСОБА_1 ніхто не лаявся та останній не погрожував. ОСОБА_1 та її матір ОСОБА_6 мають заборгованість за 2009 рік та відмовляються її погашати, у зв’язку з чим звертаються до органів внутрішніх справ та лікарів, чим штучно створюють несприятливу, для вирішення питання з заборгованістю, ситуацію.
Суд, вислухавши сторони, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, відмовні матеріали № 5617 по заяві ОСОБА_1 (помилково зазначено прізвище ОСОБА_1), приходить до наступного висновку.
Як встановлено в ході розгляду справи 30.07.2009 року члени ЖБК «Центральний -15» разом з головою ЖБК ОСОБА_3. після загальних зборів вирішили пройтись по квартирам боржників квартирної плати серед яких значилася й квартира АДРЕСА_1 в якій проживає позивачка ОСОБА_1 разом з сім’єю.
Внаслідок візиту ОСОБА_1 звернулася з заявою від 04.08.2009 року до Київського РВ ОМУ ГУМВС України про прийняття заходів до її сусідів, які безпідставно вимагають у неї гроші, погрожуючи фізичною розправою.
05.08.2009 року УІМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_9, за результатами перевірки, виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
28.09.2009 року Заступником прокурора Київського району м. Одеси постанова від 05.08.2009 р. була скасована, а матеріали повернуті на додаткову перевірку.
05.10.2009 року УІМ Київського РВ ОМ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_9, за результатами додаткової перевірки виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки обставини на які посилалася ОСОБА_1 в своїй заяві підтвердження свого не знайшли.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 суду пояснили, що після зібрання 30.07.2009 року вони почали обходити квартири боржників, усі на наявність заборгованості реагували нормально, окрім ОСОБА_1, ніхто до неї в оселю не входив, її мати ОСОБА_6 спровокувала лайку, кричала на нас, визвала швидку та міліцію, по прибуттю робітники міліції сказали що підстав для виклику не було.
Згідно ст. 1166 ЦК України – майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди суд керується положеннями ст.1167 ЦК України згідно якої – морально шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала при наявності її вини. Відповідно до положення п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” відповідно до якого – розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 440 та 450 ЦК (Цивільний кодекс 1963 р.в.) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.
Оскільки неправомірність дій відповідачів не доведена, суд вважає що підстави стягнення з них відшкодування на користь позивачки відсутні.
Керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 213-216, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів с дня проголошення рішення.
Суддя: