Судове рішення #10582749

Справа № 2-а-603\10\1512

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 червня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Бжассо Н.В.

при секретарі             Марінгос І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та ліквідаційної комісії Управління праці та соціального захисту населення Київської райадміністрації Одеської міської ради, про визнання протиправними дії,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким визнати дії відповідача, який здійснив виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 120 грн., замість суми яка дорівнює розміру п’яти мінімальних заробітних плат, що на дату виплати складає 4 325 грн.- неправомірними та зобов’язати  відповідача виплатити   йому недосплачену суму щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 4 205 грн., при цьому обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

    Як зазначає позивач, він має статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та як постраждала особа віднесений до першої категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 082078, виданим 21.041999 року Одеською облдержадміністрацією. А також інвалідом  війни ІІ групи, посвідчення серії Б № 031771, видане 06.10.1999 р. Одеським військкоматом.

    У відповідності до положень ст.. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі який дорівнює п’ять мінімальних заробітних плат.

    Як зазначає позивач, 16.11.2009 року йому було виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 120 грн., а станом на 01 жовтня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати складав 865 грн., тому сума неправомірно не сплаченої суми допомоги на оздоровлення складає 4 325 грн.

    Як зазначає позивач порушення його прав стало наслідком не виконання відповідачем вимог Конституції України та законів України, тому просить задовольнити його позовні вимоги.

    В своїй позовній заяві позивач просить розглядати справу в його відсутності.

    Представник відповідача у особі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та представник ліквідаційної комісії до судового засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Надав суду письмові заперечення.

    Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

           Відповідно до положень ст.13 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  - держава  бере  на  себе  відповідальність  за  завдану  шкоду громадянам та обов'язується відшкодувати її за: 1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;      2)  втрату  годувальника,  якщо  його  смерть  пов'язана    з Чорнобильською катастрофою;  3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї  у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до  цього  Закону та інших актів законодавства України. На державу  покладаються також зобов'язання щодо  своєчасного медичного  обстеження,  лікування  і  визначення  доз  опромінення учасників ліквідації наслідків аварії  на  Чорнобильській  АЕС  та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

    Для   встановлення  пільг  і  компенсацій Законом визначаються   категорії  осіб,  які   постраждали    внаслідок    Чорнобильської катастрофи.  Інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  потерпілих  від Чорнобильської катастрофи  щодо яких встановлено  причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок   Чорнобильської  катастрофи  на  променеву  хворобу,  - відносяться до першої категорії.

    Позивач по справі має статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та як постраждала особа віднесений до першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 21.041999 року Одеською облдержадміністрацією.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року проведення зазначених виплат покладено на  органи соцзахисту населення  які виступають розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до Постанови  Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені розміри щорічної допомоги на оздоровлення, а саме інвалідам І та ІІ групи – 120 грн.

    Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 року частина четверта статті 48 Закону була викладена у наступній редакції:

«Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:

Інвалідам І і ІІ групи – п’ять мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІІ групи, дітям – інвалідам – чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії  - п’ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії  - три мінімальні заробітні плати; кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської  катастрофи одного з батьків – три мінімальні заробітні плати; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати. Частина сьома зазначеної статті передбачає, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

В 1999 році Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення окремих виплат органами соціального захисту населення», перше речення частини п’ятої було викладено в новій редакції: «Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місце їх проживання органами соціального захисту населення».

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  п. 30 ст. 71 було зупинено на 2007 рік виплати компенсацій  і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного суду України  № 6-рп2007 від 09.07.2007 року, зазначений пункт визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Дія зазначеної норми скасована.

           Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких  законодавчих актів України», було прийнято нову редакцію ст.. 48 Закону, а саме: « Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на   Чорнобильській   АЕС,   які   стали   інвалідами    внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  смерть  яких  пов'язана  з Чорнобильською катастрофою,  щорічна  допомога  на  оздоровлення  виплачується  в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного суду України № 10- рп2008 від 22.05.2008 року, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення судом цього рішення.

Таким чином, положення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону від 06.06.1996 року, дія якої відновлена рішенням Конституційного Суду України, суперечить Постанові Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р., стосовно розміру  виплати компенсації на оздоровлення гарантованих державою.

    Судом встановлено, що відповідач  при визначені розміру щорічної допомоги на оздоровлення особам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС керувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів № 562 від 12.07.2005 року. В своїй діяльності державні установи повинні керуватися насамперед Конституцією України та законами України,  у даному випадку положення нормативно – правового акту суперечить положенню закону тому відповідач мав  керуватися положеннями закону, який має вищу юридичну силу, та при визначенні розміру щорічної компенсації на оздоровлення, виходити з положення ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Статтею 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2009 року – 605 грн.; з 1 квітня 2009 року – 625 грн.; з 1 липня 2009 року – 630 грн.; з 1 жовтня 2009 року – 650 грн.; з 1 листопада 2009 року – 744 грн.

    Таким чином, при визначені розміру щорічної виплати на оздоровлення, відповідач мав виходити з розміру  п’ятикратної мінімальної заробітної плати встановленої станом на 16.11.2009 року, тобто розмір виплати мав становити 744 грн. *5 = 3720 грн.

    Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»  - розпорядниками   бюджетних   коштів   нижчого   рівня   за програмами (пов'язаними із соціальним захистом громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи) визначаються Міністерство праці та соціальної  політики Автономної   Республіки   Крим,   головні   управління   праці  та соціального  захисту  населення   обласних,   Головне   управління соціального захисту населення Київської міської,  управління праці та  соціального  захисту   населення   Севастопольської   міської, управління   (відділи)  праці  та  соціального  захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

    У зв’язку з наведеним, суд не може виконувати обов’язки суб’єкта власних повноважень, покладених на нього законом, таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача виплатити вказане підвищення у певній сумі треба відмовити.

    При викладених обставинах суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача поновити порушене право позивача, та зобов’язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити  перерахування та нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік  у відповідності до розмірів встановлених ст.48  Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 року, тобто у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених на день проведення виплати.

    На  підставі викладеного, керуючись ст.ст. 92, 152 Конституції України, ст. ст. 13, 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких  законодавчих актів України», Рішенням Конституційного суду України  № 6-рп2007 від 09.07.2007 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 6-14, 17, 19, 99, 100, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, про визнання протиправними дії – задовольнити частково.

    Зобов’язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахування та нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік  у відповідності до розмірів встановлених ст.48  Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції статті від 06.06.1996 року, тобто у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених на день проведення виплати.

    В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                 Н.В. Бжассо

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація