Справа № 2-3078/2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого – судді Бжассо Н.В.
при секретарі Марінгос І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Ради опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради та, про усунення перешкод в вихованні та спілкуванні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить суд забов’язати його колишню дружину ОСОБА_2 усунути перешкоди у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року та просить визначити час спілкування з дитиною щовівторка та щоп’ятниці з 16.30 години до 20.30 години, щонеділі з 11 години до 17.00 години.
Позивач вказує, що з відповідачкою він перебував в зареєстрованому шлюбі. У 2008 році шлюб між ними був розірваний. 23.10.2008 року РАЦСом Київського районного управління юстиції м. Одеси було видано свідоцтво про розірвання шлюбу, актовий запис 779. Від шлюбу є малолітній син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом із матір’ю, відповідачкою по справі за адресою АДРЕСА_1.
Як зазначає позивач, 18 грудня 2008 року Київська районна адміністрація Одеської міської ради за результатами розгляду його заяви зробила Висновок за № К-2001, в якому визначила дні та часи його, позивача спілкування з дитиною та спосіб участі у її вихованні, а саме: щонеділі з 10:00 до 13:00 години, без присутності матері, за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного і морального розвитку дитини.
Оскільки мати дитини неодноразово порушувала зазначене розпорядження, а останній час взагалі відмовилась давати дитину позивачу, останній просить ухвалити рішення, яким зобов’язати ОСОБА_2 надавати йому можливість спілкуватися з сином, та визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні з сином.
У судовому засіданні позивач підтримав свій позов та додатково пояснив, що просить збільшити час спілкування з дитиною, оскільки хлопчик вже підріс, а також тому, що хоче відвідувати з ним Одеський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, якій він відвідує сам вже три роки. Позивач зазначив, що у позивачки немає часу займатися дитиною, і на думку позивача дитина відстає у розвитку. Спілкуватися разом з матір’ю дитини він не може, так як вони вже давно один одного не розуміють.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, категорично вказуючи на те, що зможе надавати дитину для спілкування з батьком, тільки коли син стане дорослим. На неодноразові запитання щодо віку дитини, коли він зможе спілкуватися з батьком - визначитися так і не змогла. Вважає, що батько не вспромозі, на її думку, забезпечити необхідного морального, фізичного та духовного розвитку сину. Одночасно відповідачка зазначила, що вона дійсно працює на двох роботах і тому часу, для того щоб відвідувати дитячі центри розвитку в неї немає. На теперішній час дитина відвідує дитячий садок. Після 17:30 годин вона приводить його додому та залишає на свого батька, оскільки її мати є хворою людиною та не піднімається з ліжка, а саме йде на іншу роботу. Між її батьком та матір’ю, з якими вона та син проживають, часто виникають сварки. Дитина є свідком цих сварок, тому зараз потребує лікування у невропатолога, до якого вона і звернулася. Тому ще нервувати його побаченнями з батьком вона допустити не може. На край випадок, може давати дозвіл на побачення дитини з батьком – тільки у своїй присутності, але такого часу вона не має, крім того після таких спілкувань дитина також дуже нервує.
Відповідачка також зазначила, що в неї нема часу на відвідування Одеського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, або інших закладів, оскільки дитина почала відвідувати дитячий садок та швидко наздожене своїх одноліток. Взагалі вона не згодна з висновками вказаного центру, що син погано розмовляє, що виявляється педагогічна запущеність щодо нього.
Представник третьої особи, Київської районної адміністрації Одеської міської ради просить суд задовольнити вимоги позивача, посилаючись на наступне.
Як зазначив представник третьої особи, висновок який був наданий відносно спілкування дитини з батьком відноситься до 2008 року. На теперішній час син сторін підріс і на думку органу опіки та піклування, батько може спілкуватися з ним частіше та на одинці. Батько виявляє бажання дати синові необхідного духовного та морального розвитку, знань, які необхідні дитині у відповідному віці, однак позивачка перешкоджає у цьому. Колишньому подружжю було запропоновано відвідувати Одеський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, для тестування дитини і подальшого спілкування з спеціалістами центру з наданням необхідних консультацій для батьків та занять для дитини. Однак з небажання відповідачки, дитина та вона центр не відвідують.
Представники Одеського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які були допитані у судовому засіданні як спеціалісти та надали суду відповідний висновок за № 11/02-48 від 30.06.2010 року, пояснили наступне.
Позивача по справі вони знають на протязі трьох років. Він постійно отримує в них консультації щодо виховання свого сина, ОСОБА_3. Однак, матір дитини та самого малолітнього бачили один раз на тестуванні. За висновками тесту - дитина перебуває у педагогічній запущеності, так як в нього погано розвинена мова, він не знає елементарних назв предметів, йому важко формулювати свої думки, не розвинуто асоціативне мислення. Батько дитини проявляє хвилювання за сина, але мати дитини вважає недоцільним відвідувати їх установу. За їх думкою, батько дитини взмозі виправити ситуацію відвідуючи їх центр, або інші заклади, щодо раннього розвитку дитини, хоча б раз на тиждень, для того щоб у подальшому у дитини не розвинулась відсталість у розвитку.
Суд, вислухавши сторони, представника третьої особи, спеціалістів Одеського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 мешкає з матір’ю. З батьком не спілкується взагалі, так як мати вважає це недоцільним.
Відповідно до ст. 153 СК України – мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.
Стаття 155 СК України передбачає, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків повинні ґрунтуватися на повазі прав дитини та його гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно ст. 157 СК України – питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той з батьків, хто мешкає окремо від дитини, зобов’язаний приймати участь в його вихованні та має право на особисте спілкування з ним. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має право перешкоджати тому з батьків, хто мешкає окремо, спілкуватися з дитиною та приймати участь у його вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
З таких підстав суд вважає, що ОСОБА_1 має право спілкуватися зі своїм малолітнім сином особисто без участі матері. Суд приходить до цього висновку, враховуючи ті обставини, що сторони не можуть між собою спілкуватися у зв’язку з поганими стосунками між собою, та постійними сварками в присутності сина.
Враховуючи пояснення представника Київської районної адміністрації та спеціалістів, а також висновок наданий до судового засідання, суд також приходить до думки, що в інтересах дитини, її правильного духовного та морального розвитку, можливості наздогнати дітей відповідного віку у розвитку, звичайних знань відповідного віку - про надання часу батькові для спілкування з сином саме тричі на тиждень: щовівторка та щоп’ятниці з 16.30 години до 20.30 години, щонеділі з 11 години до 17.00 години.
При цьому суд враховує режим відвідування малолітнім ОСОБА_3 дитячого садка, денного та нічного сну, часу знаходження з матір’ю.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 159 СК України, суд з урахуванням віку дитини, а саме, що вона є малолітньою, поведінки батьків, приймаючи до уваги, в першу чергу, інтереси дитини, яка відповідно до свого віку не може зробити адекватні висновки щодо розмов батьків у різних поглядів до життя, вважає доцільним визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього ОСОБА_3, обумовив необхідність спілкування батька з дитиною особисто без участі матері.
Керуючись ст. ст. 150, 153, 155, 157, 159 СК України, ст. ст. 11, 212, 213, 214, 215,218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 щовівторка та щоп’ятниці з 16.30 години до 20.30 години, щонеділі з 11 години до 17.00 години.
Забов’язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто без участі матері.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: