АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-8900-2010 рік Головуючий по 1-й інстанції:
Щабельська І.В.
Суддя-доповідач: Макарчук М.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКАРАЇНИ
2010 року серпня місяця 10 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Пилипчук Л.І., Прядкіної О.В.
при секретарі Киві А.М.
з участю :
позивача (заявника) ОСОБА_3
представника позивача (заявника)
представника відповідача Сулими А.Ф.
третьої особи ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5
на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 18 червня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до дошкільного навчального закладу №4 «Теремок» Диканської селищної ради і Диканської селищної ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача апеляційного суду ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до місцевого суду із зазначеним позовом. Вказала, що наказом №8/1 від 31 березня 2010 року її звільнено з роботи з посади вихователя дошкільного навчального закладу №4 «Теремок» за п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв’язку із її невідповідністю займаній посаді. Звільнення вважає незаконним, так як на її думку відповідач порушив її право на оскарження висновку про її не атестацію та строки звільнення, визначені пунктами 9.2 -9.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України.
Висновок атестаційної комісії районного відділу освіти від 14 квітня 2010року вважає неспроможним, так як на день атестації вона була звільнена і не являлася педагогічним працівником.
З цих підстав просила визнати незаконним і скасувати наказ №8/1 від 31 березня 2010 року про її звільнення з роботи та поновити її на роботі на посаді вихователя дошкільного навчального закладу №4 «Теремок».
Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 10 червня 2010 року до участі у справі в якості відповідача залучено Диканську селищну раду, а в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_6 дошкільним навчальним закладом №4 «Теремок» ОСОБА_5 (а.с.14т.2).
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 18 червня 2010 року визнано незаконним та скасовано наказ №8/1 від 31 березня 2010 року про звільнення ОСОБА_3 з посади вихователя у зв’язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.
Поновлено ОСОБА_3 роботі на посаді вихователя дошкільного навчального закладу №4 «Теремок» Диканської селищної ради.
Стягнуто з Диканської селищної ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 квітня по 18 червня 2010 року в сумі 3804 грн. 23 коп. після проведення усіх передбачених законом відрахувань.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Диканської селищної ради в рахунок відшкодування завданої шкоди 3804,23 грн.
Рішення в частині поновлення на роботі звернуто до негайного виконання.
Ухвалою місцевого суду від 1 липня роз’яснено порядок виконання судового рішення (а.с.109 т.2).
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення місцевого суду і постановити нове про відмову у позові посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права що правової оцінки доказів у справі.
Вважає незаконним покладання в основу судового рішення пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про кваліфікацію позивачки так як вони не є спеціалістами в ці галузі, а свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не працюють з позивачкою і нічого не знають про її роботу.
До апеляційної скарги приєдналася Диканська селищна рада.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено, підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами, що відповідно до пунктів 1-2 розділу VІІІ Статуту дошкільного навчального закладу №4 «Теремок» Диканської селищної ради управління закладом здійснюється районним відділом освіти. До повноважень завідуючого цього закладу віднесено безпосереднє керівництво роботою закладу і зокрема вирішення питань про прийняття та звільнення з роботи працівників дошкільного закладу. Наказом №3 від 14 жовтня 2009 року призначено проведення чергових атестацій у 2010 році на підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст» та присвоєння звання «вихователь-методист» працівників дошкільного закладу і зокрема позивачки (а.с.49) Рішенням атестаційної комісії дошкільного навчального закладу №4 «Теремок» від 31 березня 2010 року позивачка визнана такою, що не відповідає займаній посаді вихователя дошкільного навчального закладу №4 «Теремок». Наказом № 8/1 від 31 березня 2010 року завідуючої дошкільним навчальним закладом №4 «Теремок» ОСОБА_5 вихователя ОСОБА_3 звільнено з роботи за пунктом 2 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (а.с.4,6, 51-56).
Згідно пункту 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці.
Відповідно до пункту 21 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1993 року при розгляді справ про звільнення за п.2 ст.40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи
громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити
належну дисципліну праці у відповідній структурі.
Не можна визнати законним звільнення з цих підстав лише з мотивів відсутності спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно до чинного законодавства наявність її не є обов'язковою умовою виконання роботи, обумовленої трудовим договором. Проте у випадках, коли згідно з законодавством виконання певної роботи допускається після надання в установленому порядку спеціального права (водії автомобільного та електротранспорту тощо), позбавлення цього права може бути підставою для звільнення працівника з мотивів невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі з додержанням правил ч.2 ст.40 КЗпП.
Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи незаконним звільнення позивачки з роботи з посади вихователя дошкільного навчального закладу №4 «Теремок» Диканської селищної ради, місцевий суд відхилив письмові докази про роботу позивачки за період з 2008-2010 року та висновки атестаційних комісій про її кваліфікацію, а виходив із показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про позивачку і про відношення до неї членів трудового колективу. Крім того із судового рішення вбачається, що місцевий суд факт звільнення позивачки з роботи 31 березня 2010 року до розгляду скарги позивачки районною атестаційною комісією визнав як доказ незаконності звільнення і безумовну підставу задоволення позову.
Висновки місцевого суду ґрунтуються на припущеннях, не відповідають фактичним обставинам справи, зроблені внаслідок неправильної правової оцінки наданих сторонами доказів та неправильного тлумачення місцевим судом положень пункту 9.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України.
Згідно ст.. 179 ч.1 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до п.26 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Виходячи з предмету судового спору доказуванню підлягали факт відповідності позивачки займаній у посаді вихователя дошкільного навчального закладу №4 «Теремок» та дотримання відповідачем визначеної пунктом 2 ст. 40 КЗпП України процедури звільнення з роботи.
Як вбачається із змісту судового рішення, місцевий суд, відхиляючи письмові докази та покази свідків про незадовільну роботу позивачки на посаді вихователя дошкільного навчального закладу №4 «Теремок» в 2008-2010 роках і надаючи перевагу показам свідків про її роботу в минулому та фактам звернення позивачки до державних органів з приводу діяльності відповідача, не керувався вимогами ст..58 про належність доказів і не встановив жодного факту, який стосується предмету судового спору.
Відповідно до ст..29 Закону України «Про дошкільну освіту» права та обов’язки педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти визначаються Законом України “Про освіту”, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно до ст. 56 Закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані:
постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
забезпечувати умови для засвоєння вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами навчальних програм на рівні обов’язкових вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвиткові здібностей дітей, учнів, студентів;
настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей;
виховувати у дітей та молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного і соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни;
готувати учнів та студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента;
захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.
Відповідно до ст.32ч.1 Закону України «Про дошкільну освіту» атестація педагогічних працівників дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типів і форми власності є обов’язковою і здійснюється, як правило, один раз на п’ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.
Із висновку атестаціної комісії вбачається, що позивачка не відповідає займаній посаді вихователя дошкільного навчального закладу №4 «Теремок», так як її рівень фахової компетенції знизився у порівнянні з попередньою атестацією. Зокрема внаслідок недостатньої самоосвіти і невміння застосовувати отриманні знання, порушень режиму дошкільного закладу та режимних моментів, невміння організувати дитячий колектив, порушень професійної етики та спілкування в колективі (а.с.5т.1)
Апляційним судом встановлено, що наказом №7 від 29 січня 2009 року позивачці оголошено догану за низький півень підготовки та проведення занять з фізичної культури (а.с.87-90т.1)
Протоколом медико-педагогічного контролю від 12 травня 2008 року встановлено невідповідність структури занять віку дітей та проведення позивачкою занять на низькому методичному рівні (а.с.80 т.1)
Із протоколів засідання експертної групи по перевірці проведення атестації вихователів дошкільного закладу, повідомлень відділу освіти вбачається, що 17 лютого 2010 року при перевірці експертною групою режимних моментів у позивачки виявлено відсутність організації дітей та незнання їх кількості на відповідний час, незнання базової програми розвитку дититни дошкільного віку, 22 лютого виявлено неправильну методичну побудову занять та нерозуміння позивачкою психологічного стану дітей 3-4 років. При первірці відкритого заняття позивачки по темі «Ми з каштанчиками грали, півнику допомагали» виявлено невідповідність конспекту структурі заняття та віковим особливостям дітей даної групи і яке гальмувало розвиток дітей даної групи (а.с. 93-99т.1).
Зазначені письмові докази позивачкою не спростовані і позивака при розгляді справи не посилалася на недійсність цих доказів чи їх фальшивість.
Рішенням районної атестаційної комісії від 14 квітня 2010 року підтверджено рішення атестаційної комісії дошкільного навчального закладу №4 «Теремок» щодо атестації вихователя ОСОБА_3. - не відповідає посаді, яку займає.
Зазначені докази підтверджують висновок атестаційної комісії про те що позивачка за своєю кваліфікацією не відповідає посаді, яку займає.
Покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 апеляційний суд визнає як неналежні докази, так як ці пояснення за своєю суттю є характеристикою позивачки і не містять конкретної інформації про роботу позивачки вихователем, про рівень проведених нею занять з дошкільнятами і не містять жодної інформації, яка б спростовувала висновки атестаційної комісії і висновків експертної групи по перевірці проведення атестації вихователів дошкільного закладу з приводу оцінки конкретних виховних заходів, проведених позивачкою у групі.
Не є належними доказами кваліфікації позивачки її звернення та скарги до державних установ з приводу діяльності дошкільного закладу та її завідуючої ОСОБА_5 як такі , що не містять інформації про кваліфікацію позивачки і не стосуються предмету судового спору.
З цих підстав висновок атестаційної комісії про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді позивачкою не спростовано.
Відповідно до пунктів 9.1-9.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України за результатами атестації керівник навчально-виховного закладу, органу державного управління освітою видає наказ, який у тижневий строк доводиться до відома атестованого, колективу та подається в бухгалтерію для нарахування педагогічному працівникові заробітної плати згідно із встановленим посадовим окладом (ставкою заробітної плати) з дня прийняття рішення атестаційної комісії. При зміні місця роботи педагогічному працівникові атестаційний лист є підставою для тарифікації його за новим місцем роботи.
У разі незгоди з рішенням атестаційної комісії при навчально-виховному закладі педагогічний працівник має право у двотижневий строк з дня вручення йому атестаційного листа звернутись із скаргою до атестаційної комісії вищого рівня (відповідно до компетенції, визначеної у розділі VII Типового положення). Подана скарга розглядається в двотижневий строк від дня її надходження.
Рішення атестаційної комісії вищого рівня є підставою для скасування попереднього і видачі нового наказу про встановлення (підтвердження, не підтвердження) працівникові відповідної кваліфікаційної категорії, посадового окладу (ставки заробітної плати) чи присвоєння (підтвердження, не підтвердження) педагогічного звання з дня прийняття рішення атестаційною комісією навчально-виховного закладу (органу державного управління освітою), дії якої оскаржувались.
Питання, пов’язані зі звільненням або переведенням на іншу роботу педагогічного працівника за результатами атестації, вирішуються керівником відповідного навчально-виховного закладу в двомісячний строк з дня прийняття рішення атестаційної комісії. В разі оскарження рішення атестаційної комісії розірвання трудового договору може бути здійснене лише після його розгляду атестаційною комісією вищого рівня, рішення якої є остаточним. Строк розгляду скарги не враховується у визначений двомісячний термін реалізації рішення. Після закінчення зазначеного строку звільнення педагогічного працівника за результатами атестації не допускається.
Місцевим судом встановлено, що відповідач не мав вільних місць для переведення позивачки на іншу посаду, яка б відповідала її кваліфікації і в день прийняття рішення атестаційною комісією 31 березня 2010 року про невідповідність займаній посаді видав наказ про її звільнення за пунктом 2 ст. 40 КЗпП України.
Встановивши факт звільнення позивачки до розгляду її скарги атестаційною комісією вищого рівня, місцевий суд дав неправильне глумачення пункту 9.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України щодо строку реалізації висновку атестаційної комісії як безумовним обмеженням права відповідача на звільнення позивачки, а рішення кваліфікаційної комісії вищого рівня після її звільнення від 14 квітня 2010 року як сумнівне.
Однак звільнення позивачки з роботи 31 березня 2010 року не перешкодило їй 7 квітня оскаржити рішення кваліфікаційної комісії дошкільного закладу і не порушило її права на оскарження цього висновку, а районну атестаційну комісію не звільняло від обов’язку розглянути скаргу позивачки і за наслідками її розгляду 14 квітня 2010 року прийняти рішення про підтвердження рішення атестаційної комісії дошкільного навчального закладу №4 «Теремок» щодо атестації вихователя ОСОБА_3 - не відповідає посаді, яку займає.
З огляду на встановлені обставини апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. 303, 304, 309ч.1п.3-4, 313,316 ЦПК України , колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 18 червня 2010 року скасувати та постановити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до дошкільного навчального закладу №4 «Теремок» Диканської селищної ради і Диканської селищної ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді :