Справа № 2-5774/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року Київський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді – Бжассо Н.В.

при секретарі – Марінгос І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить визнати недійсним договір дарування квартири № АДРЕСА_1, укладений 23 квітня 2009 року між нею та відповідачкою, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І.І.. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 15 липня 2008 року  заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси було задоволено її позов до КП «Домоуправління № 18» Одеської міської ради про визнання права власності на зазначену квартиру. Право власності на вищевказану квартиру було зареєстровано в електронному реєстрі КП «ОМБТІ та РОНі». 23 квітня 2009 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір дарування квартири.

 16 листопада 2009 року, ухвалою Київського районного суду м. Одеси заочне рішення було скасовано, а 29 червня 2010 року ухвалою суду позов залишено без розгляду.

На даний час вона продовжує мешкати у квартирі та зареєстрована за вказаною адресою. Строк позовної давності для розірвання договору дарування в такій самій формі, в якій він був укладений - минув, тому вона вимушена звернутись з даною позовною заявою до суду.

Позивачка у попереднє судове засідання не з’явилась, надала заяву, в якій позов підтримує, просить розглянути справу у її відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, в якій позов визнає повністю, просить розглянути справи у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 15 липня 2008 року, заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі № 4377/2008 було задоволено позов ОСОБА_1 до КП «Домоуправління № 18» Одеської міської ради про визнання права власності на квартиру, а саме визнано право власності за ОСОБА_1 на квартиру № АДРЕСА_1, яка складається з 1 кімнати, житловою площею 12,4 кв.м., кухні, площею – 7,8 кв.м., санвузла, площею – 3,6 кв.м., коридору – 4,1 кв.м., лоджії – 1,8 кв.м., загальна площа квартири складає 29,7 кв.м.

Право власності на вищевказану квартиру було зареєстровано в електронному реєстрі КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» в реєстровій книзі 697пр-32, номер запису 712, реєстраційний номер 24809993, згідно з витягом № 20334595 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.09.2008 року.

23 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування квартири № АДРЕСА_1, який посвідчений Поведьонковою І.І., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

Відповідно до п. 2 договору дарування від 23.04.2009 року зазначено, що квартира № АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 липня 2008 року, справа № 2-4377/2008 р.

16 листопада 2009 року, ухвалою Київського районного суду м. Одеси по справі № 2-п-132/2009 було скасовано заочне рішення від 15 липня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до КП «Домоуправління № 18» про визнання права власності на квартиру.

29 червня 2010 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси було залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до КП «Домоуправління № 18» про визнання права власності на квартиру № АДРЕСА_1.

На сьогоднішній день, позивачка продовжує  мешкати у квартирі № АДРЕСА_1, зареєстрована за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У зв’язку з тим, що позивачка набула право власності на майно за рішенням суду, яке було скасоване, вона не має право розпорядитися ним на свій розсуд, так як не є власником цього майна.

Керуючись ст. ст. 203, 316, 317 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири № АДРЕСА_1, укладений 23 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який посвідчений Поведьонковою І.І., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

Дане рішення є підставою для скасування державної реєстрації права власності на вказану нерухомість за ОСОБА_2 в КП «ОМБТІ та РОН».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: