У Х В А Л А
іменем України
26 серпня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Собіни І.М., Пашкевича О.Є.
при секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.
за участю ОСОБА_1, ОСОБА_3, представника ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 25 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Дубенська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 25 червня 2010 року в задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, позивачі подали апеляційну скаргу, де посилалися на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права та неповноту з’ясування обставин, що мають значення для справи.
На її обґрунтування зазначали, що висновок суду про те, що складування відповідачем гною, розташування старого септика, каналізаційна мережа не заважають позивачам у користуванні їхньою земельною ділянкою, а також про ненадання доказів щодо створення стовпом біля паркану перешкод у користуванні земельною ділянкою - суперечать обставинам справи. Крім того, судом не задоволено клопотання і не викликано в судове засідання для давання показань свідка у справі – ОСОБА_5. Також не взято до уваги, що відповідачем продовжують чинитися перешкоди в користуванні земельною ділянкою, призначеною для обслуговування належного позивача житлового будинку. Суд не застосував положення ст. 152 ЗК України, що підлягало застосуванню.
З наведених міркувань просили скасувати рішення Дубенського міськрайонного суду від 25 червня 2010 року, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та представник ОСОБА_3, підтримавши апеляційну скаргу, надали пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_2, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Дубенська міська рада, бувши повідомленою належним чином про час і місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечила; про причини його відсутності не повідомила.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Справа №22-1315-10 Головуючий у суді 1 інстанції: Юзьвяк Б.Г.
Категорія: 45 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
Відмовляючи ОСОБА_3 і ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порушення права позивачів на час вирішення спору і ухвалення рішення відповідачем усунено. Доказів про створення перешкод ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, вони суду не надали.
Приходячи до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів виходила з такого.
З матеріалів справи вбачається, що позивачам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, а земельні ділянки площею 0, 10 га і 0, 0431 га, необхідні для обслуговування будинку, перебувають у їхньому користуванні.
Факт порушення відповідачем права ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на безперешкодне користування своїми земельними ділянками стверджено перевіреними місцевим судом доказами. Так, постанова Дубенської районної санітарно-епідеміологічної станції від 10 вересня 2009 року №216 свідчить про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу за невиконання припису цього державного органу від 05.08.2009 року, яким встановлено складування відповідачем гною з порушенням дистанційних нормативів до сусіднього будинку, непроведення заходів із влаштування компосту, розташування на спільній території з позивачами септика, влаштування без відповідної проектної документації водопостачання і водовідведення (а.с. , 23, 30-31, зв.).
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України – кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Між тим, міськрайонним судом встановлено, з обґрунтованістю чого погодилася і колегія суддів, що на час вирішення спору і ухвалення рішення наведені порушення ОСОБА_2 усунено: складування гною провадиться на відстані 16 м. до будинку ОСОБА_3 і ОСОБА_1, місце попереднього складування перекопано. Відповідачем розпочато будівництво водонепроникного септика на його городі відповідно до погодженого в установленому порядку проекту на водопостачання і водовідведення. Старий септик та каналізаційна мережа ліквідовані ОСОБА_3. Прилегла територія присадибної ділянки відповідача перебуває у задовільному санітарному стані.
Усунення допущених ОСОБА_2 порушень зафіксовано в ОСОБА_4 перевірки дотримання санітарного законодавства, складеному Дубенською районною санітарно-епідеміологічною станцією 2 березня 2010 року (а.с. 50-50, зв.).
Помимо того, судом попередньої інстанції правильно стверджено про недодержання позивачами правил ч. 1 ст. 60 ЦПК України щодо обов’язку доказування і подання доказів, оскільки кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги про існування перешкод у користуванні, що полягають у прокладенні ОСОБА_2 каналізаційної труби через належну позивачам земельну ділянку, спростовуються тим, що заява про уточнення позовних вимог, де було заявлено про ці обставини (а.с. 68), міськрайонним судом прийнята не була, про що свідчить відповідна протокольна ухвала (а.с. 64). Таким чином, зазначена вимога не входила до предмета спору і судом об’єктивно не вирішувалась.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відхилити, а рішення Дубенського міськрайонного суду від 25 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: