справа №2а-999/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2010 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області як місцевий адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ковальової А.Б.
при секретарі Сірко I.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпродзержинська Намісного-Бараненко Олексія Володимировича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом про оскарження дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить суд визнати неправомірними дії інспектора ДПС Намісного-Бараненко Олексія Володимировича щодо складання відносно нього постанови серії АЕ № 297303 від 26 травня 2010 р. про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП, визнати недійсною та скасувати постанову серії АЕ № 297303 від 26 травня 2010 р. по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП. В обґрунтування позову вказує, що не згоден з винесеною щодо нього постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам закону та складена з порушенням норм діючого законодавства виходячи з того, що він не порушував ч. 1 ст. 122 КУпАП, п. 12.4, ПДР України, оскільки він на мостовому переході через р. Дніпро в м. Дніпродзержинську рухався без перевищення встановленої швидкості руху, швидкість вимірювалась приладом "Іскра", який не являється належним доказом по справі за відсутністю функцій фото - і кінозйомки чи відеозапису. Згідно постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем не з’ясовані та не встановлені всі обставини справи, недодані жодні докази на підтвердження вини позивача, особисті пояснення позивача не відбиралися, свідки до участі в справі не долучалися.
Відповідач інспектор Намісний-Бараненко О.В. в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про рекомендоване поштове відправлення в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавав, письмових пояснень та заперечень проти позовних вимог до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просить суд розглянути справу за його відсутності, позов задовольнити. Надав письмові пояснення щодо обставин справи в яких зазначив, що 26.05.2010 р. він рухався на автомобілі «Мазда» д/н НОМЕР_1 по мостовому переходу через р. Дніпро в м. Дніпродзержинську без перевищення швидкості.
Також у судове засідання не з’явилася свідок ОСОБА_3, надала суду свої пояснення щодо обставин справи в письмовій формі, в яких пояснила, що особисто бачила, що позивач не порушував ПДД України, швидкість не перевищував. Вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази:
• протокол про адміністративне правопорушення (а.с.3);
• постанова в справі про адміністративне правопорушення (а.с.4);
• копія посвідчення водія ОСОБА_1 та копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.5);
• копія паспорту позивача (а.с.6-7);
• письмові пояснення позивача (а.с.12);
• письмові пояснення свідка ОСОБА_3 (а.с.13);
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 травня 2010 року відповідачем було складено протокол і постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ №297303, згідно яких 26 травня 2010 року о 16.30 годині на мостовому переході через р. Дніпро в м. Дніпродзержинську водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Мазда» д/н НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 83 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 23 км/год. Швидкість вимірювалась приладом "Іскра" №18807. В зв’язку цим за скоєння правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Позивач вважає свою вину недоведеною та не згоден з постановою від 26 травня 2010 року, про що зазначав у протоколі.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.1,3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.2,3,4 ст.70 КАСУ, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову..
Згідно ч.3 ст. 143 КАС України, якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на-підставі інших доказів...
Згідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно до п.13.7.4 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої Наказом МВС 27.03.2009 N 111 (далі Інструкція), основними методами несення служби є: втручання при правопорушеннях. Втручання полягає в обов’язковому реагуванні на дії громадян з метою запобігання правопорушення та їх припинення, застосуванні до правопорушників передбачених чиним законодавством заходів впливу.
Згідно п.1.7 Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото - і кінозйомки, відеозапису» (далі Розпорядження), у ході документування порушень правил дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, до винесеної постанови додавати 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. Знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення, чітке зображення автомобіля порушника.
Згідно п.1.11. Розпорядження, працівники Державтоінспекції під час винесення постанови про накладення стягнення за адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватися вимог статей 33, 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені у відкритому судовому засіданні обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП не доведена, працівником ДАІ не долучено до протоколу та не зазначено в ньому доказів на підтвердження факту правопорушення та вини ОСОБА_1 При цьому в матеріалах справи відсутні фотокартки, показання технічних приладів чи будь-які інші докази щодо встановленої швидкості руху автомобіля марки «Мазда» д/н НОМЕР_1 26 травня 2010 року на мостовому переході у м. Дніпродзержинську. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, позивач заперечував проти порушення ПДР, однак письмові пояснення ОСОБА_1 не відбиралися, рапорт працівником ДПС не складався, інші особи не допитувалися.
Суд приходить до висновку про допущення з боку відповідача при складанні протоколу та винесенні постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача порушень чинного законодавства. Інспектором Намісним-Бараненко О.В. не в повному обсязі були виконані вимоги закону щодо необхідності повного з'ясування всіх обставин правопорушення при притягненні особи до адміністративної відповідальності та не виконані всі вимоги щодо здійснення дій щодо доведеності вини позивача у скоєнні зазначеного правопорушення. Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із «спрощеним» підходом без врахування дорожньої обстановки, за відсутності будь-яких доказів стосовно вини водія ОСОБА_1 В матеріалах справи достатніх та належних доказів вини ОСОБА_1 суд не знайшов, при цьому протокол та постанова по справі про адміністративне правопорушення не можуть бути прийняті судом як беззаперечні докази вини правопорушника, оскільки спростовані в судовому засіданні іншими доказами по справі, крім того відповідачем суду не надано додаткових доказів на підтвердження правомірності його дій. Також відповідачем як суб’єктом владних повноважень суду не надано будь-яких заперечень проти адміністративного позову, та не доведено правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню. З увагою на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, з урахуванням вимог чинного законодавства України та встановленого порядку в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували докази, надані позивачем, у суду відсутні та надані з боку відповідача не були, з огляду на відсутність заперечень з боку відповідача проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.55, 62 Конституції України, ст.ст. 7,33,245,247,251,252,258,280,283,287,288,289 КпАП України, п.13.7.4 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої Наказом МВС 27.03.2009 р. N 111, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», п.1.7, п.1.11 Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», керуючись ст. ст. 2, 6, 11, 14, 69, 70, 71, 72, 86, 104, 122, 128, 143, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпродзержинська Намісного-Бараненко Олексія Володимировича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити повністю .
Скасувати постанову АЕ №297303 від 26.05.2010 року інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпродзержинська Намісним-Бараненко Олексієм Володимировичем відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень на користь держави.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП від 26 травня 2010 року – закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови (або з дня складання в повному обсязі) і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або поданням скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Б. Ковальова