У Х В А Л А
іменем України
26 серпня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Собіни І.М., Пашкевича О.Є.
при секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.
за участю ОСОБА_1; ОСОБА_2 та її представника – адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 26 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 26 травня 2010 року зазначений позов задоволено: визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини.
Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, де посилалася на порушення місцевим судом норм матеріального права і неповноту з’ясування обставин, що мають значення для справи.
На її обґрунтування зазначала, що висновок суду щодо поважності причин пропущення позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини суперечить обставинам справи, оскільки під час строку, визначеного ст. 1270 ЦК України для подання заяви, доказів про свою хворобу, яка заважала звернутися їй до нотаріальної контори, вона суду не надала.
З наведених міркувань просила скасувати рішення Дубенського міськрайонного суду від 26 травня 2010 року, ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник, підтримавши апеляційну скаргу, надали пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_1, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалась на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що під час встановленого цивільним законом строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач була позбавлена можливості звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою через хворобу і перебування в зв’язку з цим на лікуванні.
Приходячи до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів виходила з такого.
З матеріалів справи безспірно вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (а.с. 4). Факт перебування спадкодавця та позивача у родинних відносинах як матері та дочки підтверджується свідоцтвом про народження і свідоцтвом
Справа №22-1137-10 Головуючий у суді 1 інстанції: Тростянчук Г.Г.
Категорія: 37 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
про укладення шлюбу, яким прізвище було змінено на «Долінська» (а.с. 3).
Заповіт спадкодавця, посвідчений 4 грудня 2008 року приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу і внесений до реєстру за №4920, вказує про те, що ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповіла все майно, що належатиме їй на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, а також все те, на що за законом вона матиме, заповіла на користь ОСОБА_1 (а.с. 8).
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Між тим, подати заяву про прийняття спадщини ОСОБА_1 протягом встановленого законом строку об’єктивної можливості не мала через причини, які визнані судом попередньої інстанції поважними.
Так, з епікризу медичної карти №777 (а.с. 5) видно, що позивач з 28 серпня 2009 року по 8 вересня 2009 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Дубенської міської лікарні з діагнозом: «Залишкові явища перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в басейні правої середньо-мозкової артерії у вигляді лівобічного геміпарезу». Зміст листка непрацездатності від 16 листопада 2009 року (а.с. 6) свідчить про її перебування протягом часу із 6 листопада 2009 року по 16 листопада 2009 року на стаціонарному лікуванні в Дубенській міській лікарні з приводу хвороби з діагнозом: «Бронхіальна астма». Довідкою №76 бд (а.с. 7) стверджено факт знаходження ОСОБА_1 з 17 листопада 2009 року по 23 листопада 2009 року на стаціонарному лікуванні в Дубенській міській лікарні з діагнозом: «Наслідки гострого порушення мозкового кровообігу».
Як обґрунтовано визнав суд першої інстанції, з чим погодилась і колегія суддів, наведені обставини слід вважати поважними причинами, адже вони є незалежними від волі особи і об’єктивно вплинули на порушення позивачем здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини, відкритої в зв’язку зі смертю матері, у передбачений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України – за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тому за таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення міськрайонним судом норм матеріального права, неповноту з’ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність зроблених висновків обставинам справи на увагу не заслуговують, оскільки є необґрунтованими і не спростовують правильності висновків суду.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Дубенського міськрайонного суду від 26 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: