справа №2а-997/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2010 року м. Дніпродзержинськ
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області як місцевий адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ковальової А.Б.
при секретарі Сірко I.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження Савченко Сергія Валентиновича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулась до Дніпровського районного суду як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом про оскарження дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить суд визнати неправомірними дії інспектора ДПС Савченко Сергія Валентиновича щодо складання відносно неї постанови серії АЕ № 184310 від 22.11.2009 р. про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП, визнати недійсною та скасувати постанову серії АЕ № 184310 від 22.11.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення ст. 122 ч.1 КУпАП. В обґрунтування позову вказує, що не згодна з винесеною щодо неї постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам закону та складена з порушенням норм діючого законодавства виходячи з того, що вона не порушувала ч. 1 ст. 122 КУпАП, п. 8.1 ПДР України, оскільки вона, близько 12.27 год. 20.11 2009 р., рухаючись по вул. К. Лібнехта в м. Дніпропетровську, потрапила в транспортний затор, який тривав близько 20 хв., рух автомобілів був дуже сповільнений, але двигун транспортного засобу не вимикався. 22.12.2009 р. вона отримала поштою листа в якому була постанова серії АЕ № 184310 від 22.11.2009 р. про адміністративне правопорушення.
Відповідач інспектор Савченко С.В. в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про рекомендоване поштове відправлення в матеріалах справи. Надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, вважає свої дії правомірними.
В судове засідання позивач не з’явилась, однак надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу у її відсутність на підставі ст.122 ч.3 КАСУ.
Також у судове засідання не з’явився свідок ОСОБА_3., надав суду свої пояснення щодо обставин справи в письмовій формі, в яких пояснив, що 22.11.1009 р. о 12.34 год. знаходився в автомобілі марки «Мазда» на передньому пасажирському сидінні. Автомобіль рухався з малою швидкістю по вул. К. Лібнехта у м. Дніпропетровську у зв’язку з заторами. Двигун автомобілю не вимикався. Він має водійський стаж з 1992 р. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення (стоянка в зоні дії дорожнього знаку 3.35, «Стоянку заборонено»), тому вона не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази:
• постанова в справі про адміністративне правопорушення (а.с.3);
• фотокартки (а.с. 4);
• копія паспорта позивача (а.с.5-6);
• копія посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 7);
• письмові пояснення свідка ОСОБА_3 (а.с. 12).
Вивчивши матеріали справи, письмові пояснення свідка ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, судом відповідно до вимог ст.86 КАСУ встановлені наступні обставини:
Судом встановлено, що 22 грудня 2009 року позивач отримала поштою лист, в якому була постанова серії АЕ № 184310 від 22.11.2009 р. в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої вказано, що 22.11.2009 р. о 12.34 год. в м. Дніпропетровську по вул. К.Лібнехта водій, керуючи автомобілем марки «Мазда-6» д/н НОМЕР_2 порушив п. 8.1 ПДР України, здійснив стоянку в зоні дії знаку 3.35 «Стоянку заборонено». В зв’язку з чим за скоєння правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУПАП на власника транспортного засобу ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень. Позивач вважає свою вину недоведеною та не згодна з постановою від 22.11.2009 року, в зв’язку з тим, що близько 12.27 год. 20.11 2009 р., рухаючись по вул. К. Лібнехта в м. Дніпропетровську, вона потрапила в транспортний затор, який тривав близько 20 хв., рух автомобілів був дуже сповільнений, але двигун транспортного засобу не вимикався.
Встановленим фактам та обставинам справи відповідають такі правовідносини:
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи , вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 288 КУАП прямо передбачене оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в районний у місті суд в порядку КАС України.
Згідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно до п.13.7.4 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої Наказом МВС 27.03.2009 N 111 (далі Інструкція), основними методами несення служби є: втручання при правопорушеннях. Втручання полягає в обов’язковому реагуванні на дії громадян з метою запобігання правопорушення та їх припинення, застосуванні до правопорушників передбачених чиним законодавством заходів впливу.
Згідно ст.69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.2,3,4 ст.70 КАСУ, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову..
Згідно ч.3 ст. 143 КАС України, якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на-підставі інших доказів...
З огляду на викладене, враховуючи встановлені у відкритому судовому засіданні обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки вина ОСОБА_1 у скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП не доведена, працівником ДАІ не долучено до постанови та не зазначено належних доказів на підтвердження факту правопорушення та вини ОСОБА_1 Окрім того, позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимог, факт того, що ОСОБА_1 не порушувала вимоги п. 8.1 ПДР України. Суд приходить до висновку про допущення з боку відповідача при винесенні постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача порушень чинного законодавства. Інспектором Савченко С.В. не в повному обсязі були виконані вимоги закону щодо необхідності повного з'ясування всіх обставин правопорушення при притягненні особи до адміністративної відповідальності та не виконані всі вимоги щодо здійснення дій щодо доведеності вини позивача у скоєнні зазначеного правопорушення. Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із «спрощеним» підходом без врахування дорожньої обстановки 22 листопада 2009 р. о 12.34 год., за відсутності будь-яких доказів стосовно вини водія ОСОБА_1 Суд вважає встановленим факт порушення порядку складання постанови про адміністративне правопорушення і зазначення інспектором ДПС в постанові про адміністративне правопорушення відомостей стосовно керування транспортним засобом марки «Мазда-6» д/н НОМЕР_2 саме позивачем по справі. Крім того в постанові про адміністративне правопорушення не вказано хто саме проводив фіксацію порушення ВШ «Візир» №0812585 22 листопада 2009 року на вул. К. Лібнехта в м. Дніпропетровськ, а зазначено лише посадову особу, яка склала постанову. Також згідно доданої до постанови фотокартки - фотозйомка автомобіля позивача, велася таким чином, що згідно фотокартки взагалі не вбачається ні місця правопорушення ні особи правопорушника. В матеріалах справи достатніх та належних доказів вини ОСОБА_1 суд не знайшов, при цьому постанова по справі про адміністративне правопорушення та фотокартки не можуть бути прийняті судом як беззаперечні докази вини правопорушника, оскільки спростовані в судовому засіданні іншими доказами по справі, крім того відповідачем суду не надано додаткових доказів на підтвердження правомірності його дій. Також відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, суду не надано будь-яких заперечень проти адміністративного позову, та не доведено правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. З увагою на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, а саме, відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, з урахуванням вимог чинного законодавства України та встановленого порядку в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували надані позивачем докази відсутні та надані не були, з огляду на відсутність доказів та заперечень з боку відповідача проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.55, 62 Конституції України, ст.ст. 33,245,247,251,252,258,287,288,289 КпАП України, п.13.7.4 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої Наказом МВС 27.03.2009 р. N 111, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керуючись ст. ст. 2, 6, 11,14, 69, 70, 71, 72, 86, 104, 143, 159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження Савченко Сергія Валентиновича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову АЕ № 184310 від 22.11.2009 р. інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження Савченко Сергія Валентиновича відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 грн.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП від 22 листопада 2009 року - закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови (або з дня складання в повному обсязі) і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або поданням скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Б. Ковальова