Справа № 22ц-3535/2010                   Головуючий у 1інст. – Литвиненко І.В.

                                                                              Доповідач – Страшний М.М.

                У Х В А Л А            

                                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 серпня  2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :

головуючого- судді Хромець Н.С.,

суддів:               Страшного М.М.,Острянського В.І.

      розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання неправомірними дій та зобов?язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

     Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління ПФУ в Деснянському районі м. Чернігова щодо відмови в перерахунку ОСОБА_5 пенсії. Зобов’язано Управління ПФУ в Деснянському районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплату основної пенсії по інвалідності з 17.03.2007 року по 31.12.2007, з 22 травня 2008 року по 17 червня 2010 року відповідно до ст. 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення.

    В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова просить скасувати зазначене рішення суду, посилаючись на неповне, необ’єктивне з’ясування дійсних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт наполягає на тому, що пенсії позивачу виплачувалась за спірний період у розмірах, встановлених законом. Крім того, апелянт посилається на те, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, і повинні використовуватись виключно за призначенням. На думку апелянта, нормативно необґрунтованими є доводи позивача про застосування мінімальної пенсії за віком при розрахунку додаткової пенсії, оскільки такий розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

          Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду залишенню без змін з наступних підстав.

  Судом встановлено, що ОСОБА_5 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 1 групи захворювання, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова.

 Статтею 54 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв?язку із втратою годувальника. Згідно ч.4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв?язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі, а саме 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров?ю у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 1 групи – 100 % мінімальних пенсії за віком.  

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”  в зазначені вище ст.ст. 50, 54 Закону були внесені зміни, які за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Безпідставними є посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі змісту ст.ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Враховуючи зазначене, судом не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду 2 групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою,  виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

         Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Чернігова відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 18 червня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

             Головуючий:                                       Судді: