Справа № 22 ц - 4004/2010р. Головуючий у 1 інстанції – Сова Т.Г.
Доповідач – Губар В.С..
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2010 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – Позігуна М.І.,
суддів – Губар В.С., Шемець Н.В.
при секретарі –Кравченко В.В.,
за участю –
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства „Фірма „Малюк” на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до Приватного підприємства „”Фірма”Малюк”, ОСОБА_1 про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В :
Приватне підприємство „Фірма „Малюк” звернулася з апеляційною скаргою на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2010 року, яким стягнуто в солідарному порядку з приватного підприємства „Фірма „Малюк” та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” заборгованість за кредитним договором в сумі 528404 грн. 71 коп. та документально підтверджені судові витрати по справі.
В апеляційній скарзі Приватне підприємство „Фірма „Малюк” просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Апелянт стверджує, що рішення суду постановлене при неповному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, не звернув уваги на ту обставину, що у провадженні Менського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” про визнання недійсним договору поруки, що унеможливлювало вирішення даного спору, проте суд безпідставно не зупинив провадження по справі, порушивши, на думку апелянта, принцип рівності сторін. Апелянт зазначає, що суд безпідставно надав перевагу доказам позивача, порушивши принцип змагальності у судовому процесі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з положень ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, і кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст.14 ЦК України цивільні обов"язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України передбачено право особи на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення.
По справі встановлено, що рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2010 року задоволено позов акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до Приватного підприємства „”Фірма”Малюк”, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На користь позивача в солідарному порядку стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитним договором, несплачені відсотки за користування кредитом, заборгованість по простроченій комісії та пеня у сумі 528404 гривні 71 копійка і судові витрати по справі.
Зазначений висновок суду є обгрунтованим, постановленим на підставі наявних у справі доказів і з ним погоджується апеляційний суд, за таких підстав.
Як встановлено судом, 05.06.07. між позивачем та Приватним підприємством ”Фірма”Малюк” був укладений кредитний договір № 11164365000 за умовами якого АК ІБ"УкрСиббанк" надав ПП”Фірма”Малюк” кредит в національній валюті у сумі 400000 гривень строком поверенння до 04 червня 2010 року включно за графіком, який є невід"ємною частиною кредитного договору, та зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14% річних.
Для забезпечення кредитних зобов"язань ПП”Фірма”Малюк., банком був укладений договір поруки від 05.06.2007 р. № 30007Р005 з ОСОБА_1, який виступив перед банком поручителями по усіх зобов"язаннях ПП”Фірма”Малюк., передбачених кредитним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП”Фірма”Малюк” не виконує передбачених кредитним договором та графіком зобов"язань по своєчасній оплаті кредиту та нарахованих відсотків, тому загальна сума боргу станом на 12.02.2010 р. становить 528404 гривні 71 копійка. За розрахунком позивача зазначена сума боргу складається з:
- заборгованості по кредиту - 478616,80 грн.;
- заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 47783,19 грн.;
- пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 124,74 грн.;
- пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 18,14 грн.;
- пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії – 0,81 грн.
Зазначена сума заборгованості по кредиту, несплачених по ньому відсотках та пені підтверджується наданими суду розрахунками та графіком погашення кредиту, який є невід"ємною частиною кредитного договору і зазначені докази апелянтом жодним чином не спростовані.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що сторони перебувають у цивільно-правових договірних правовідносинах, які врегульовані ст.ст.526,527,543, 553, 554, 611, 1054 ЦК України і на підставі зазначених норм матеріального права суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі і з ним погоджується апеляційний суд.
Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про необхідність зупинення провадження по справі у зв”язку із зверненням до суду ОСОБА_1 з позовом про визнання недійсним договору поруки, оскільки розгляд зазначеної справи не є перешкодою для вирішення даного спору. Апелянтом не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду жодних доказів, які б спростували здійснений позивачем розрахунок та висновки оскаржуваного рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не можуть вплинути на висновки оскаржуваного рішення.
Сукупність матеріалів справи приводить апеляційний суд до переконання, що при вирішенні спору судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, закон, який підлягає застосуванню, всі встановлені обставини справи ґрунтуються на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу приватного підприємства „Фірма „Малюк” - відхилити .
Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Судді :