АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-306/ 2010 Суддя по 1 інстанції
Категорія ч1 ст130 КУпАП ОСОБА_1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року м.Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Охріменко І.К., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Смілянського міськрайонного суду від 2 липня 2010 року,-
встановив:
Постановою судді Смілянського міськрайонного суду від 2 липня 2010 року
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, працюючий
різноробочим на тимчасових роботах,проживаючий в АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП з застосуванням до нього стягнення у виді штрафу в сумі 3500 грн. за те, що він, 14.05.2010 року о 19 год. 10 хвилин в м.Сміла по вул.Блюхера Черкаської області, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, керував мопедом «Фада» в стані алкогольного сп’яніння.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з постановою судді, просить поновити строк на апеляційне оскарження, приводячи мотиви пропуску такого строку та скасувати дане судове рішення, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_2 посилається на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що висновок судді не відповідає фактичним обставинам справи, що вказана постанова є необґрунтованою, винесена із застосуванням недопустимих засобів доказування та на припущеннях. Зокрема, скаржник посилається на те, що працівниками ДАІ порушено законодавство щодо процедури направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння, а саме, що він не був оглянутий у медичному закладі на предмет вживання ним спиртних напоїв та результати такого огляду не приєднані до матеріалів справи. Скаржник заперечує керування мопедом в нетверезому стані, що він під тиском працівників ДАІ в протоколі про адміністративне правопорушення написав, що знаходився в нетверезому стані. Крім того, він вважає, що суд, в порушення вимог ст..268 КУпАП розглянув справу у його відсутність.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2-ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу задоволити, провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_2 та свідки по справі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не явилися, хоча вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в апеляційному суді.
Поновивши строк на апеляційне оскарження, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 вивчивши матеріали адміністративної справи та обміркувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП ( в чинній редакції від 17.11.2008 року), апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхиленням їх районним судом.
Аналіз даних вказаної адміністративної справи свідчить про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, про це свідчить протокол про адміністративне правопорушення, із якого вбачається, що ОСОБА_2.14.05.2010 року керував мопедом «Фада» в стані алкогольного сп’яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, про що підтвердив в своєму письмовому рапорті працівник Смілянського ВДАІ Лопатін А.К.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення є пояснення ОСОБА_2, із якого вбачається що останній керував скутером «Фада» в стані алкогольного сп’яніння та відмовляється проходити відповідний огляд на предмет встановлення перебування його в нетверезому стані.
Дані обставини підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про що є їх відповідні підписи в зазначеному протоколі.
При таких обставинах, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо недоведеності його вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення є безпідставними. Суттєвих недоліків по даній справі, які б могли вплинути на законність прийнятого судового рішення щодо визначення вини ОСОБА_2 не має.
Разом з тим, суддею при накладенні стягнення на правопорушника допущена помилка. Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу в максимальному розмірі до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. Суддя застосувала адміністративне стягнення стосовно ОСОБА_2 у виді штрафу в сумі 3500 грн., що не передбачено законом.
Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним накласти на нього стягнення у виді штрафу в сумі 2550 грн., яке буде відповідати, згідно ст.33 КУпАП, загальним правилам накладення стягнення за адміністративні правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 2 липня 2010 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3500 грн., в частині накладення штрафу змінити.
Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 2550 ( дві тисячі п’ятсот п’ятдесят ) грн.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис
Згідно з оригіналом:
Суддя: І.К.Охріменко