Головуючий  у 1 інстанції -  Ткаченко Н.В.        

Справа № 22ц-1938/2010р.                                Доповідач – Черненкова Л.А.                                                

Категорія -27

                                        У Х В А Л А

                                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 квітня 2010 року                                                                                            м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого  судді               -  Красвітної Т.П.

суддів                                     -  Черненкової Л.А., Дерев`янка  О.Г.

при секретарі                          - Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на  оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська  від 14 жовтня 2009 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1    про  звернення стягнення , -                    

                                                         В С Т А Н О В И Л А:

           14 жовтня 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1  про звернення стягнення та просив постановити рішення, яким передати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у відповідача належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: автомобіль Chevrolet, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1; в рахунок погашення заборгованості за договором № TECNAK58700950 від 25.12.2007 року в розмірі 25 240,71 грн. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль Chevrolet, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1,  що належить на праві власності відповідачу шляхом продажу вказаного автомобіля позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнути судові витрати, посилаючись на те, що відповідач порушив зобов’язання за кредитним договором за яким отримав кредит у позивача у розмірі 50 434,00 грн. з терміном повернення до 24.12.2010 року та станом на 04.06.2009 року має заборгованість 25 240,71 грн..

Того ж дня  позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив  накласти арешт на майно (кошти), що належить відповідачу та знаходиться у нього або інших осіб: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; інше рухоме майно, що знаходиться за вказаним місцем реєстрації відповідача; грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача; спірний автомобіль, посилаючись на те, що  заборгованість за кредитним договором не може бути закрито навіть у випадку продажу предмета застави, то значна частина вимог позивача залишається незабезпеченою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2009 року заява ПАТ КБ «ПриватБанку»  про забезпечення позову про стягнення заборгованості – задоволена: ухвалено накласти заборону на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, яке належить на праві власності відповідачам: ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; накласти заборону на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб рухомого майна,  а саме: автомобіль Chevrolet, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачу;  накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на всіх рахунках відповідача в межах заявлених позовних вимог у розмірі 25 240,71 грн.; накласти арешт на все майно, яке належить  на праві власності відповідачу  в межах заявлених позовних вимог у розмірі 25 240,71 грн., мотивуючи тим, що невжиття таких заходів по забезпеченню позову може  ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі   ОСОБА_1   просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм  матеріального та процесуального права.

        Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її  задовольнити    з наступних підстав.

    Відповідно  до вимог ст.151 ЦПК України  суд  за заявою осіб, які беруть участь  у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Таке забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити  неможливим виконання рішення суду і ці обставини та докази їм  повинні бути викладені в заяві про забезпечення позову.

    Суддя ж, постановляючи  ухвалу від 14 жовтня 2009 року і мотивуючи тим, що невжиття таких заходів по забезпеченню позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, але  не навів  міркувань в обґрунтування такого висновку, як  і  не навів  міркувань щодо  використання  такого засобу, як арешт  на неконкретне майно та грошові кошти не вказавши, що це за майно, на якій підставі належить відповідачу, і на яких рахунках відповідача  знаходяться грошові кошти.

         Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суддя суду першої інстанції необґрунтовано та безпідставно вийшов за межі заявлених вимог щодо виду забезпечення позову, який належить застосувати, таким чином, замінив вид забезпечення позову без згоди на це заявника чи відповідної заяви сторони у справі; суддя не звернув увагу на те, що позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором не заявлено та не дав належної оцінки обґрунтуванню необхідності забезпечення позову за позовом про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль Chevrolet, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України  види забезпечення  позову мають бути  співмірними із заявленими позивачем  вимогами, а при  вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен також відповідно до вимог ч. 4 ст. 153 ЦПК України  з метою запобігання зловживання  забезпеченням позову  обговорити можливість внесення застави, достатньої для такого запобігання, чого зроблено не було.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,  п.4, де вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

     Судова колегія вважає, що не має законних підстав для забезпечення позову про звернення стягнення на предмет застави, тому, що предмет спору вже забезпечений кредитно-заставним договором.

         Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням процесуальних норм права, а саме: ст.151,152,154 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення заявлених вимог, у зв’язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

        Керуючись ст.ст. 304, 307, п.2 ч.1 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

                                                     У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1    - задовольнити.

           Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від  14 жовтня 2009 року -  скасувати.

            Відмовити публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у задоволенні заяви про забезпечення позову.                    

            Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді: