Судове рішення #10591113

                                                                                             

                                                                                                                  Головуючий  у 1 інстанції – Петрюк Т.М.        

Справа № 22ц-2112/2010р.                                                                          Доповідач – Черненкова Л.А.                                                

Категорія -20

                                        У Х В А Л А

                                  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 квітня 2010 року                                                                                             м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого  судді               -  Гайдук В.І.

суддів                                     -  Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.

при секретарі                          - Кононенку І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Верхньодніпровського районного суду   Дніпропетровської області від 19 січня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2  до дочірнього підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню «Будівельник» відкритого акціонерного товариства «Дніпрометалургбуд», Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, треті особи: Новомиколаївська селищна рада та комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації»  про визнання угоди дійсною та визнання права власності, -                    

                                                         В С Т А Н О В И Л А:

       21 жовтня 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом до ДП ЖКО «Будівельник» ВАТ «Дніпрометалургбуд», третя особа: товарна біржа «Дніпродзержинська»,  посилаючись на те, що 30 квітня 2003 року був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна – комплексу будівель та споруд піонерського табору «Зірочка», розташованого за адресою: с.м.т. Новомиколаївка, Верхньодніпровського району Дніпропетровської області між дочірнім підприємством по житлово-комунальному обслуговуванню «Будівельник»  відкритого акціонерного товариства «Дніпрометалургбуд» та ним, що було зареєстровано на товарній біржі «Дніпродзержинська» за № 24/077.  Згідно цього договору продавець ДП ЖКО «Будівельник» ВАТ «Дніпрометалургбуд» продав йому вказане нерухоме майно за 65000 грн., а позивач оплатив обумовлену ціну продажу майна та прийняв будівлі і споруди піонерського табору «Зірочка» у відповідача. Продавець ухиляється від нотаріального оформлення угоди купівлі-продажу проданого майна, незважаючи на його неодноразові звернення, що стало підставою для звернення до суду. Купівля-продаж спірного майна здійснена шляхом укладення біржової угоди та з дозволу    арбітражного керуючого Котенка О.С. Позивач виконав усі вимоги укладеного правочину – договору купівлі-продажу нерухомого майна та просив суд визнати його дійсним,  визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно – комплекс будівель та споруд піонерського табору «Зірочка».

          Справа неодноразово була розглянута судовими інстанціями.

      До участі у справі ухвалою суду були притягнуті в якості співвідповідача – Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (а.с.82), в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – виконавчий комітет Новомиколаївської  селищної ради та комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» (а.с.102).

       Рішенням Верхньодніпровського районного суду   Дніпропетровської області від 19 січня 2010 року ухвалено: визнати договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд піонерського табору «Зірочка», розташованого за адресою: сел. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на товарній біржі «Дніпродзержинська» за реєстровим № 24/077 від 30.04.2003 року між   дочірнім підприємством по житлово-комунальному обслуговуванню «Будівельник»  відкритого акціонерного товариства «Дніпрометалургбуд» і ОСОБА_2 – дійсним; визнати за ОСОБА_2 право власності на комплекс будівель і споруд піонерського табору «Зірочка», розташованого за адресою: сел. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області площею 1294 кв.м, що складається з корпусу А-2 із цегли площею 341,1 кв.м; корпусу Б-2 з цегли площею 687,7 кв.м, корпусів В,Г,Д з цегли площею 238,8 кв.м; клубу Е з цегли, столової Ж з цегли, овочесховища З з цегли; адмінбудівлі Є з цегли; медпункту Л з цегли; житлового будинку К з цегли площею 27,0 кв.м; сараю М з цегли, вбиральні Н.О., бані – П.,п; басейну б, і; споруди № 1,2,3, - придбаного за договором купівлі-продажу від 30.04.2003 року на Товарній біржі «Дніпродзержинська» за реєстровим № 24/077, укладеним між   дочірнім підприємством по житлово-комунальному обслуговуванню «Будівельник»  відкритого акціонерного товариства «Дніпрометалургбуд» і ОСОБА_2.

          З даним рішенням суду не погодилося регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та в апеляційній скарзі   просять рішення суду скасувати, і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.  

      Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

        Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.    

        Задовольняючи  позов ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що спірне нерухоме майно – комплекс будівель та споруд піонерського табору «Зірочка» належало продавцю ДП ЖКО  «Будівельник» ВАТ «Дніпрометалургбуд» на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 04.12.2002 року за рішенням № 125 виконкомом Новомиколаївської селищної ради. Вказане майно було побудовано та належало державному підприємству тресту «Дніпрометалургбуд», потім було передано ВАТ «Дніпрометалургбуд», а потім ДП ЖКО «Будівельник» ВАТ «Дніпрометалургбуд». Відповідно плану приватизації орендної будівельно-монтажної фірми «Дніпрометалургбуд» не встановлено вимог і обмежень зі сторони державних органів. Згідно акту прийому-передачі основних фондів з балансу ВАТ «Дніпрометалургбуд» на баланс ДП ЖКО «Будівельник» ВАТ «Дніпрометалургбуд» значиться піонерський табір «Зірочка». На час розгляду справи свідоцтво про право власності не скасоване та не визнано недійсним. Відповідач ДП ЖКО «Будівельник» ВАТ «Дніпрометалургбуд», як продавець і позивач ОСОБА_2, як покупець, уклали договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна на товарній біржі «Дніпродзержинська» від 30 квітня 2003 року, зареєстрованого за № 24/077, згідно якого цей договір не підлягає нотаріальному посвідченню відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу». Сторони за вказаним договором  домовилися  щодо усіх істотних  умов договору і відбулося повне виконання договору, та відповідач визнає його дійсність, але на даний час сторони нотаріально посвідчити укладений договір не мають можливості, тому що, по-перше:  пройшов тривалий час з моменту його укладення, по-друге: підприємство відповідача перебуває у стадії банкрутства і майже припинило свою діяльність, то у відповідності до вимог ч.2 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року суд першої інстанції вважає можливим визнати угоду купівлі-продажу спірного комплексу  споруджень дійсним. Суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на придбане ним майно, а саме: піонерський табір «Зірочка», так як позивач є добросовісним набувачем майна, і на день розгляду справи в суді ні свідоцтво про право колективної власності на дане майно, ні договір купівлі-продажу даного майна недійсними не визнані. Судом не встановлено жодних підстав за вимогами ст.388 п.1 ЦК України за яких відповідач Фонду державного майна України в Дніпропетровській області мав би право на витребування піонерського табору «Зірочка» у позивача та цей відповідач не заявив вимог щодо витребування майна із чужого незаконного володіння.

 

     Проте погодитись із такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки суд неповно з’ясував обставини, що мають значення у справі, а саме:  підстави ухилення відповідача від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу;   недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а саме: чи є власником спірних приміщень продавець за вказаним договором купівлі-продажу від 30 квітня 2003 року з урахуванням того, що право власності на нерухоме майно виникає з часу державної реєстрації відповідно до вимог п.4 ст.334 ЦК України, тому що в матеріалах справи відсутні докази у підтвердження вказаної обставини та судом не надано оцінку.

    У відповідності до вимог ч.2 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, - якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення,  а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

   Таким чином, підставою для застосування вказаної норми необхідно встановлення не тільки виконання умов договору, а і ухилення другої сторони договору від його нотаріального оформлення.

   У відповідності до вимог ч.1 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, - нотаріальне посвідчення угод обов’язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержані  в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

    За окремими видами зобов’язань главою 20 «купівля-продаж» у статті 227 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року передбачена форма договору купівлі-продажу жилого будинку, яка повинна бути нотаріально посвідчена, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

    Суд першої інстанції не визначився, що саме є предметом спірного договору купівлі-продажу, які спірні відносини виникли між сторонами, та не застосував до них діючі норми права.

   Із матеріалів справи вбачається, що третіми особами, які не заявляють самостійних вимог, є згідно ухвали суду ( а.с.102), зокрема, виконком Новомиколаївської селищної ради, але згідно рішення суду ця особа не зазначена, а  вказана учасником процесу  Новомиколаївська селищна рада, яка не притягувалася до участі у справі.

   Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» п.2, - рішення суду є найважливіший акт правосуддя у зв’язку з чим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

    Тому необхідно вказати на те, що судові процесуальні документи повинні бути викладені та оформлені грамотно.

    В матеріалах справи (а.с.67-68) є договір купівлі-продажу від 04 листопада 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Зезуль Л.Я., за яким ОСОБА_2 продав, а товариство з обмеженою відповідальністю «Астра» купили піонерський табір «Зірочка», загальною площею 2943,0 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 28000 кв.м, який належав продавцю на підставі рішення Верхньодніпровського районного суду від 04 листопада 2004 року, зареєстрованого в БТІ міста Верхньодніпровська за реєстровим № 50 в реєстровій книзі № 1, - тобто предмет спору належить іншому власнику – ТОВ «Астра».

    Суд першої інстанції не дав оцінки цим обставинам, визнав право власності на спірне майно за позивачем, не залучив до участі у справі особу, яка придбала спірне майно за вказаним договором купівлі-продажу від 04.11.2005 року, у зв’язку з чим рішенням суду зачіплюються  права та інтереси ТОВ «Астра», - то судова колегія вважає, що  суд першої інстанції вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі, що у відповідності до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України є  підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

      Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо встановлено неправильне застосування  матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

      При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.

       Керуючись ст.ст.303,304, п.5 ч.1 ст.307, п.п.1-4 ч.1 ст. 309,  п.4 ч.1 ст.311, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України судова колегія, -

                                                               У Х В А Л И Л А:

           Апеляційну скаргу  регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області  - задовольнити частково.

 

          Рішення Верхньодніпровського районного суду   Дніпропетровської області від 19 січня 2010 року – скасувати  і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців  до Верховного Суду України.

Головуючий суддя

Судді колегії

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація