Головуючий у 1 інстанції - Чебикін В.П.
Справа № 22ц-289/2010р. Доповідач – Черненкова Л.А.
Категорія -37
У Х В А Л А
14 січня 2010 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гайдук В.І.
суддів - Черненкової Л.А., Красвітної Т.П.
при секретарі - Горобець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на оскарження рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на ј частину квартири у порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И Л А:
30 липня 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності його батькові ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності на житло від 26 грудня 1996 року, виданого виконкомом міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 26 грудня 1996 року № 3/2931-96 та зареєстровано в КП «ДМБТІ» в реєстровій книзі за № 237п -57. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після її смерті спадкоємцем був його батько, як переживший чоловік спадкодавця, та оскільки постійно проживав із спадкодавцем, вважається таким, що прийняв спадщину, але свідоцтва про право на спадщину не отримав. 28 жовтня 2004 року батько позивача - ОСОБА_3 склав заповіт, в якому все своє майно заповідає відповідачці. ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько помер. Після його смерті позивач та його брат ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження в шестимісячний строк звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Незалежно від заповіту спадкодавця має право на обов’язкову частку у спадщині брат позивача ОСОБА_5, оскільки на день смерті батька він був непрацездатним, так як йому виповнилося 60 років. Згідно вимогам закону брат мав право успадкувати ј частину спірної квартири. Свідоцтва про право на спадщину не отримав, оскільки він помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Після смерті брата ОСОБА_5 позивач є єдиним спадкоємцем другої черги та він звернувся у встановлений строк до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачка не визнає його право власності на спірну квартиру. Позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на ј частини квартири АДРЕСА_2, стягнути з відповідачки судові витрати.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 7/16 частини спірної квартири. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2009 року зустрічний позов залишено без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.
Третя особа ОСОБА_6 ( її представник на підставі доручення ОСОБА_1.) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/16 частини спірної квартири. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2009 року зустрічний позов залишено без розгляду у зв’язку з повторною неявкою представника позивача у судове засідання.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2009 року позов задоволено, ухвалено: визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на ј частину квартири АДРЕСА_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що позивач, як спадкоємець другої черги має право на спадкування за законом після смерті свого брата ОСОБА_5, який згідно ст. 1241 ЦК України мав право на обов’язкову частку у спадщині, тобто він мав право на ј частину спірної квартири після смерті свого батька ОСОБА_3, який фактично прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_4.
Проте погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки суд неповно з’ясував обставини, що мають значення у справі, а саме: коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та прийняття ними спадщини; недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а саме: право позивача на ј частину спірної квартири АДРЕСА_2.
Відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України, - малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
Районний суд не встановив коло спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3, та яку частку вони успадковують у цьому разі, серед них хто має право на обов’язкову частку у спадщині та яку це частку складає у спадковому майні.
Районний суд не встановив коло спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4, після смерті ОСОБА_5, не витребував про це відомості із нотаріальної контори, а також факт прийняття спадкоємцями спадщини. У разі смерті спадкоємців встановлюються особи, хто має право на спадок після їх смерті та ці особи притягуються до участі у справі в якості відповідачів.
Суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідачкою ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12 грудня 2006 року, посвідченого Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого за реєстром за № 1-5238 у спадковій справі 81/06 на 7/16 частини спірної квартири АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року на підставі заповіту, посвідченого 28.10.2004 року Шостою ДДНК за р. № 3-9687 та 1/16 частина вказаної квартири залишається відкритою для іншого спадкоємця (а.с.18). Вказане свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстровано за відповідачкою у КП ДМБТІ 28.02.2007 року за реєстраційним номером 16055173 (а.с.19), на підставі чого відповідачка є власником 7/16 частини спірної квартири.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо встановлено неправильне застосування матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Після встановлення кола спадкоємців, суду слід їх притягнути в якості відповідачів у справі та встановити обставини прийняття ними спадщини після смерті спадкодавців.
Суд першої інстанції ухвалив рішення без участі відповідачки та третьої особи ОСОБА_6 у судовому засіданні, при відсутності даних про належне повідомлення відповідача та третьої особи про час і місце судового засідання у порушення вимог ст.ст. 74,76 ЦПК України, то відповідно до п.3 ст.311 ЦПК України це є підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд. .
Згідно вимог ст. 74 ЦПК України, - судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (п.1); судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (п.2); судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (п.4); судова повістка разом із розпискою, а у випадках встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку (п.5); відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ , викликається в суд через оголошення у пресі (п.9). Порядок вручення судових повісток регулюється статтею 76 ЦПК України, згідно п.1 якої судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам – відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки; розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду (п.2).
Таким чином, безпідставно було здійснено у справі виклик відповідачки через оголошення у пресі, місце проживання якої відомо позивачу, про що він пояснив судовій колегії та ці обставини підтверджуються матеріалами справи.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст.ст.303,304, п.5 ч.1 ст.307, п.п.1-4 ч.1 ст. 309, п.3 ч.1 ст.311, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2009 року – скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий суддя
Судді колегії