Головуючий у 1 інстанції - Грищенко В.М.
Справа № 22ц-3158/2010р. Доповідач – Черненкова Л.А.
Категорія -48
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2010 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Дерев`янка О.Г.
суддів - Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.
при секретарі - Горобець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на оскарження заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И Л А:
23 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що вона знаходиться у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 24 березня 2006 року. Від спільного подружнього життя мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. В даний час їх родина розпалася. Дитина залишилась з нею. Дитина страждає органічним пораженням ЦНС в виді цереброваскулярного синдрома, гидроцефального синдрома та знаходиться на диспансерному обліку. Відповідач коштів на утримання дитини не надає. В даний час вона не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 6-ти років за власний рахунок. У зв’язку з чим вона змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження у розмірі прожиткового мінімуму в сумі 670 грн. з наступною індексацією до досягнення дитиною повноліття та на її утримання в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку до досягнення сином 6-ти років.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2009 року ухвалено: позовні вимоги ОСОБА_1. задовольнити частково; стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 23.11.2009 року до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати; рішення підлягає обов’язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць; в іншій частині позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано Індустріальним відділом РАЦС міського управління юстиції Дніпропетровської області 24.03.2006 року, актовий запис № 145. Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Відповідач матеріальну допомогу на дитину не надає у розмірі передбаченому Законом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що позивачка не надала суду письмових доказів хвороби сина. З відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі ј частини заробітку (доходу) відповідача до досягнення повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь позивача.
Відповідно до ст. 180 СК України, - батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч.3 статті 181 СК України, - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За вимогами статті 182 СК України, - при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей; непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України, - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до вимог ч.1 статті 184 СК України (визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі) – якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до п.3 ст. 84 СК України, - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
Згідно ч.3 ст. 10, ст.ст. 57-60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази повинні бути належними і допустимими. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В матеріалах справи відсутні докази мінливого, нерегулярного доходу відповідача, чи отримання доходу в натурі, чи за наявності інших обставин, що мають істотне значення, що є підставою для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Позивачка надала суду довідку про те, що вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною з 26.10.2009 року по 25.04.2010 року, тобто не до досягнення дитиною 6-ти років (25.10.2012 рік) - а.с.3; довідку про те, що позивачка проживає з сином, який знаходиться на її утриманні (а.с.3); копії свідоцтв про шлюб та про народження дитини. Інших доказів матеріали справи не містять. Позивачка звернулася до суду з позовом після досягнення дитиною трьох років.
Зокрема, доказів, що дитина має вади фізичного або психічного розвитку, суду першої інстанції позивачка не надала та не заявляла клопотання про витребування цих доказів, якщо є складнощі у позивачки щодо отримання доказів відповідно до вимог статті 137 ЦПК України.
Згідно до вимог статті 131 ЦПК України, сторони зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених законом, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Законодавець виходить з того, що наявність у дитини вад фізичного чи психічного розвитку зумовлює як додаткові витрати на дитину, так і обмежує дружину у самостійному матеріальному забезпеченні. Підтвердження наявності у дитини вад фізичного чи психічного розвитку має бути підтверджене відповідними медичними документами. Однак, у зв'язку з необхідністю підтвердження наявності такого права, слід звернутися з окремим позовом до суду. Причому доказування має ґрунтуватися не лише на медичному діагнозі, а й на висновку лікарів щодо цього питання.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий суддя
Судді колегії