Головуючий у 1 інстанції - Ткач М.Я.
Справа № 22ц-355/2010р. Доповідач – Черненкова Л.А.
Категорія -5
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2010 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської
області в складі:
головуючого судді - Гайдук В.І.
суддів - Черненкової Л.А., Красвітної Т.П.
при секретарі - Горобець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та за заявою ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги на оскарження рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири та вселення, третьої особи ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним щодо покупця, -
В С Т А Н О В И Л А:
24 березня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29 жовтня 1992 року зареєстрований шлюб його з відповідачкою та мають сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Між ними припиненні сімейно-шлюбні відносини у листопаді 2006 року та шлюб розірвано 14 травня 2007 року. Під час зареєстрованого шлюбу 24 вересня 2004 року за договором купівлі-продажу за спільні кошти вони придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, правовстановлюючі документи на яку оформлені на ім’я відповідачки. З 14 листопада 2007 року він не може потрапити в квартиру через те, що відповідачка його не впускає, виставила з квартири його особисті речі і він змушений проживати у родичів та знайомих. Просив визнати за ним право власності на Ѕ частину вказаної квартири, вселити його в цю квартиру; стягнути з відповідачки судові витрати.
08 грудня 2008 року третя особа ОСОБА_4 звернувся із позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним щодо покупця, в якій просить визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 24.09.2004 року, недійсним щодо покупця, посилаючись на те, що за гроші, отримані ним та його дружиною від продажу належного їм будинку АДРЕСА_2 19 грудня 2003 року, він придбав для своєї дочки ОСОБА_2 (відповідачки у справі) та онука ОСОБА_1 спірну квартиру.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2009 року ухвалено: визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1; вселити його в цю квартиру; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним щодо покупця, - відмовити; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 81 грн.; в задоволені решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити; стягнути з ОСОБА_3 на користь держави держмито в розмірі 111 грн.
В апеляційній скарзі прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська просить рішення суду скасувати, і направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_2 приєдналася до апеляційної скарги.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та приєднання до апеляційної скарги в їх межах та межах позовних вимог, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що сторони перебували в шлюбі з 29.10.1992 року по 14.05.2007 року, мають дитину: сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Під час шлюбу 24 вересня 2004 року за договором купівлі-продажу подружжя придбали квартиру АДРЕСА_1, право власності було зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_2 та вказана квартира є спільною сумісною власністю сторін у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і належить їм кожному в рівних частках згідно ст. 63 СК України.
У відповідності до ст.60 СК України, - майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку.
Відмовляючи у задоволенні позову третьої особи ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги об’єктивно нічим не підтверджуються.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Посилання в апеляційній скарзі про те, що порушено права неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та не притягнуто до участі у справі орган опіки та піклування є неспроможним тому, що оскаржуваним рішенням суду житлові права або інші права, свободи чи інтереси неповнолітньої особи не порушені.
Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі недоліки у розгляді справи не вплинули на суть ухваленого рішення.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та за заявою ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги - відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий суддя
Судді колегії