Судове рішення #10591145

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц – 3683/10                                                                      Головуючий у 1-й інстанції – Полубан М.П.

Категорія –  57                                                                                     Доповідач – Черненкова Л.А.

У  Х  В  А  Л  А

І  М  Е  Н  Е  М     У  К  Р  А  Ї  Н  И

06 травня 2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого  судді              -  Дерев`янка  О.Г.

суддів                                     -  Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.

при секретарі                         -  Горобець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністраціїї Дніпропетровської області на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністраціїї Дніпропетровської області про продовження терміну звернення до суду з позовом, про визнання незаконної відмови у перерахунку та виплаті щорічних одноразових допомог у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», -  

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А:

19 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом. В обґрунтування позову посилався на те, що він є учасником бойових дій та згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня повинен отримувати грошову допомогу у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. У 2003-2009 роках така допомога йому не виплачувалася. Він вважає це порушенням його законних прав та інтересів.  Просив суд продовжити йому термін звернення до суду та визнати незаконною відмову відповідача в перерахунку  та виплаті щорічної одноразової допомоги починаючи з 2003 року по 2009 рік у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком;  зобов'язати відповідача щорічно до 05 травня виплачувати йому одноразову грошову допомогу у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком довічно; зобов’язати відповідача  проіндексувати різницю недоплат грошової допомоги у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком починаючи з 2003 року по 2009 рік.

Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2009 року ухвалено: позовні вимоги задовольнити частково;  відновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену йому, як ветерану війни, щомісячну державну соціальну допомогу за періоди з 19 жовтня 2008 року і по день звернення до суду, тобто до 19.10.2009 року у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком; в іншій частині позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі управління  праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністраціїї Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати у частині задоволених вимог про виплату одноразової грошової допомоги до 5-го травня; замінити первинного відповідача на належного відповідача – Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації; звільнити від сплати судових витрат та справу розглянути без участі представника Управління.  

         Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

       Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.  

      Судом першої інстанції встановлено, що  позивач дійсно є учасником бойових дій, ветераном війни у зв’язку з чим має право на пільги гарантовані державою. У 2005-2006 роках позивачу виплачено допомогу в розмірі 250 грн., в 2007 році – 280 грн., тобто сталою сумою без застосування кратності розміру мінімальної пенсії за віком.

 

     Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції посилався на те, що нарахуванню та виплаті підлягає грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком за річний термін, який передував зверненню позивача. Дії відповідача щодо виплати допомоги позивачу в розмірі, що не відповідає ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід визнати неправомірними.

         Згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено, зокрема, дію статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

          Проте, 09 липня 2007 року Конституційним Судом України визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Відзначено, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

        В редакції  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 28.12.2007 року, яка набрала чинності 01.01.2008 року, частину п’яту викладено в такій редакції:  “щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”. Вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 року;  зміни, внесені підпунктом “б” підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду, а тому його бездіяльність є протиправною.

       Доводи апелянта стосовно того, що відповідно до вимог ст.ст. 99,100 КАС України є підстави для відмови у задоволенні позову за пропуском строку для звернення до суду, - судова колегія вважає  неспроможними, бо ці обставини досліджувалися судом першої інстанції  та їм дана належна оцінка.  

       Доводи апелянта щодо того, що вони є неналежним відповідачем у справі, - судова колегія вважає безпідставними, бо статтею 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема,  встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення. Тому місцеві управління праці та соціального захисту населення виступають відповідачами у справах зазначеної категорії.

       Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

          Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що постанова суду ухвалена у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.  

           Керуючись  ч. 1 ст. 218, ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У  Х  В  А  Л  И  Л  А:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення  Петропавлівської райдержадміністраціїї Дніпропетровської області - відхилити.

Постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців  до Верховного Суду України.

Головуючий суддя

Судді колегії

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація