Справа №22ц-6449/2010р. Головуючий суддя у суді 1 інстанції – Літвінова Л.Ф.
Категорія 57 Доповідач – суддя Можелянська З.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Можелянської З.М., суддів Прозорової М.Л., Куценко Т.Р.,
при секретарі Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області на постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2010 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області та зобов’язано його здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 жовтня 2009 року у сумі 2889грн.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області просило скасувати вказану постанову, посилаючись на те, що задоволення позовних вимог не відповідає вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в оскарженій частині про задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
ОСОБА_2, 1938 року народження, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, у зв’язку з чим отримував відповідну надбавку до пенсії у встановлених законодавством про бюджет України розмірах: з 1.01.2008р. по 47грн., з 1.04.2008р. по 48грн.10коп., з 1.07.2008р. по 48грн.20коп., з 1.10.2008р. по 49грн.80коп. (а.с.5,6,8). Проте відповідно до ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії дітям війни підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком при тому, що розмір мінімальної пенсії за віком за ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи зазначені вимоги закону, визначені розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично сплачені позивачеві як дитині війни суми підвищення пенсії, суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав Управління Пенсійного фонду в Межівському районі здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 9 липня 2007 року по 31 жовтня 2009 року.
Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду в Межівському районі про відсутність законодавчо визначеного поняття величини мінімальної пенсії за віком суперечать наведеним положенням Закону, яким фактично таке поняття визначено. Посилання апеляційної скарги на те, що вказаний Закон не може застосовуватись до громадян, які мають статус дітей війни безпідставне, оскільки соціальна гарантія останнім визначена у вигляді підвищення саме пенсії. Твердження апеляційної скарги про те, що після визнання неконституційним зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» питання призначення та виплати підвищення пенсії залишилось невирішеним також безпідставні, оскільки вимоги вказаної правової норми були чинні, обов’язкові для виконання та не потребували прийняття про це додаткового законодавчого акту після ухвалення рішень Конституційного Суду України від 9.07.2007р., 22.05.2008р. Крім того ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані ніякими іншими нормативно-правовими актами. Посилання Управління на пропуск позивачем строку звернення до суду суперечать вимогам п.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що недоотримані пенсійні кошти внаслідок вини органів Пенсійного фонду виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином постанова суду першої інстанції в оскарженій частині відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому його постанова скасуванню у вказаній частині не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,304-1,307,308,319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області відхилити.
Постанову Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2010 року в оскарженій частині залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Судді :