Справа №22ц-6495/2010р. Головуючий суддя у суді 1 інстанції – Решетнік М.О.
Категорія 57 Доповідач – суддя Можелянська З.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Можелянської З.М., суддів Прозорової М.Л., Куценко Т.Р.,
при секретарі Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 27 січня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2010 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ, визнано неправомірною бездіяльність вказаного Управління щодо нездійснення перерахунку та виплати йому підвищення пенсії та зобов’язано його здійснити зазначений перерахунок та виплату підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично сплачених за вказані періоди сум.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ області просило скасувати вказану постанову, посилаючись на те, що задоволення позовних вимог не відповідає вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в оскарженій частині про задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та має статус дитини війни, у зв’язку з чим отримував відповідну надбавку до пенсії у встановлених на підставі законодавства про бюджет України розмірах: з 1.01.2008р. по 47грн., з 1.04.2008р. по 48грн.10коп., з 1.07.2008р. по 48грн.20коп., з 1.10.2008р. по 49грн.80коп. (а.с.7-11,21,22). Проте відповідно до ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії дітям війни підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком при тому, що розмір мінімальної пенсії за віком за ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи зазначені вимоги закону, визначені розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично сплачені позивачу як дитині війни суми підвищення пенсії, суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав Управління Пенсійного фонду в Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ здійснити перерахунок та виплату йому підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, визнавши неправомірною бездіяльність Управління щодо нездійснення перерахунків та виплат відповідних сум підвищень.
Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду в Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ про відсутність законодавчо визначеного поняття величини мінімальної пенсії за віком суперечать наведеним положенням Закону, яким фактично таке поняття визначено. Посилання апеляційної скарги на те, що вказаний пенсійний Закон не може застосовуватись до громадян, які мають статус дітей війни безпідставне, оскільки соціальна гарантія останнім визначена у вигляді підвищення саме пенсії. Твердження апеляційної скарги про те, що після визнання неконституційним зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» питання призначення та виплати підвищення пенсії залишилось невирішеним також безпідставні, оскільки вимоги вказаної правової норми були чинні, обов’язкові для виконання та не потребували прийняття про це додаткового законодавчого акту після ухвалення рішень Конституційного Суду України від 9.07.2007р., 22.05.2008р. Крім того ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані ніякими іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином постанова суду першої інстанції в оскарженій частині відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому його постанова скасуванню у вказаній частині не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,304-1,307,308,319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ відхилити.
Постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 27 січня 2010 року в оскарженій частині залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Судді :