Справа №22ц-6507/2010р.             Головуючий суддя у суді 1 інстанції – Багрова А.Г.

Категорія 57                     Доповідач – суддя Можелянська З.М.

                У  Х  В  А  Л  А

            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    17 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

    головуючої         судді Можелянської З.М., суддів  Прозорової М.Л., Куценко Т.Р.,

    при секретарі         Панченку Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від  2 квітня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області  про  визнання дій неправомірними, про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,-

                в с т а н о в и л а :

    Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від  2 квітня 2010 року частково задоволено адміністративний позов   ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області, визнано неправомірною бездіяльність вказаного Управління щодо нездійснення перерахунку та виплати йому підвищення пенсії  та зобов’язано Управління здійснити    зазначений перерахунок та виплату  підвищення пенсії  у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

    В апеляційній скарзі  Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області просило скасувати вказану постанову, посилаючись на те, що задоволення позовних вимог не відповідає вимогам закону.

    Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в оскарженій частині про задоволення позовних вимог, колегія суддів  не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду.

    Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

ОСОБА_2, 1936 року народження,  є пенсіонером та має статус дитини війни,  у зв’язку з чим отримував  відповідну надбавку до пенсії  у    визначених на підставі законодавства про бюджет України розмірах (а.с.3-5,11-14). Проте відповідно до ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії дітям війни підвищуються  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком при тому, що розмір мінімальної пенсії за віком за  ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» встановлюється у розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи зазначені вимоги закону,  визначені розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично сплачені позивачу як дитині війни суми підвищення  пенсії, суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав  Управління  Пенсійного фонду в м. Нікополь здійснити перерахунок та виплату позивачці  підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди  з 22 травня по 31 грудня 2008 року, визнавши неправомірною бездіяльність Управління щодо нездійснення перерахунків та виплат відповідних сум  підвищень.

    Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду в м. Нікополь  про відсутність законодавчо визначеного поняття  величини мінімальної пенсії за віком суперечать  наведеним положенням  Закону, яким фактично таке поняття   визначено.  Посилання апеляційної скарги на те, що вказаний пенсійний Закон не може застосовуватись до громадян, які мають статус дітей війни безпідставне, оскільки соціальна гарантія останнім визначена  у вигляді підвищення  саме пенсії.  Крім того ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані  ніякими  іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином  постанова суду першої інстанції в оскарженій частині відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому його постанова скасуванню у вказаній частині не підлягає.

    Керуючись ст.ст.303,304-1,307,308,319   ЦПК України, колегія суддів, -

                    у  х  в  а  л  и  л  а :

    Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області  відхилити.

Постанову Нікопольського міського суду Дніпропетровської області від 2 квітня 2010 року   в оскарженій частині залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Судді :