Р І Ш Е Н Н Я                            Справа № 2 - 1702/2010р.                                

                                                          ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ                                                                                                                

21 серпня 2010 року

Кремінський районний суд Луганської області у складі головуючого

               судді:                               Акулова Є.М.

 при секретарі:                  Дегтяренко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі про поновлення пропущеного строку та стягнення підвищення до пенсії  дітям війни за 2007 - 2009 роки

                                                           ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що він є дитиною війни і відповідно ст 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від  18 листопада 2004 року з наступними змінами,  має право на грошову допомогу, - підвищення до пенсії  на  30 % мінімальної пенсії за віком щомісячно.  Незважаючи на це, Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі не здійснювало перерахунок та  виплату підвищення  до  пенсії   за 2007-2008 роки на  підставі відповідних  Законів  України " Про державний бюджет України на  2007 рік", яким дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було призупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007р. №6-рп/2007 визнані неконституційними положення  статі 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.» щодо зупинення  дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008року, зміни щодо розміру підвищення, внесенні  до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Позивач просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити йому нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії по віку, як « Дитині війни», з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по липень 2010 року та й в подальшому, з урахуванням здійснених виплат.

У судове  засідання  позивач  не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його  відсутності, позов підтримує.

Відповідач  у судове засідання не з'явився, надіслав суду заперечення, та просить розглянути справу у його відсутності.

У письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинен вирішуватись шляхом внесення змін в діюче законодавство, а виплати повинні здійснюватись виключно із коштів державного бюджету, а не з бюджету Пенсійного фонду, який є відокремленим. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії з вищенаведених підстав вважає незаконними, а тому  просив суд відмовити у задоволенні позову.  

Враховуючи наведене, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши справу, суд вважає  позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

           Згідно ч. 3 ст.22  Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, відповідно до ст. 6 якого дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, натепер є чинним і діє.

Судом встановлено, що позивач відповідно до статті 1 Закону України № 2195 – ІУ від 18 листопада 2004 року « Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни згідно копії посвідчення (а.с.10) і має право на отримання підвищення до пенсії.

Згідно реєстраційного номеру позов надійшов до суду 11.08.2010 року (а. с.2), згідно змісту позову, позивач заявляє позовні вимоги з 09.07.2007 р., тим самим строк звернення до суду за захистом порушеного права позивачем  пропущено, але враховуючи вік та стан здоров’я позивача суд вважає причину пропуску строку поважною та підлягає поновленню на підставі ст. 73 ЦПК України.

Дію статті 6  було зупинено згідно із ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», але  рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007  ці положення, визнані такими, що не відповідають Конституції, а тому  втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином за 2007 рік позовні вимоги підлягають задоволенню з дня прийняття рішення Конституційного суду, а саме з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання , державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України, а тому втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином за 2008 рік позовні вимоги підлягають задоволенню з дня прийняття рішення Конституційного суду, а саме з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

    Відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії за 2009 рік відповідно до наведеної норми Закону, але не здійснював цього.

Позовні вимоги щодо  зобов’язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату підвищення до пенсії після спливу 2009 року, задоволенню не підлягають, оскільки суд не вирішує спірні правовідносини, які будуть виникати у майбутньому, і не може регулювати наперед вказані спірні відносини, тому в цій частині позову вважає за необхідне відмовити за необґрунтованістю.

Таким чином, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню.

       Оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат, витрати віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22,46,55,95 Конституції України, статті 6 Закону України № 2195 – ІУ від 18 листопада 2004 року « Про соціальний захист дітей війни», згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», ст.ст.10,11,60,88,212-215, ч.1ст.294, ст.296 ЦПК України суд

                                                                ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити строк звернення за захистом порушеного права.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.

          В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                         Суддя:                                                          Акулов Є.М.