АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 537/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 366 ч.1 КК Яценко С.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Охріменко І.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Охріменко І.К.
суддів Ільченка А.М., Поєдинка І.А.
за участю прокурора Кожушко Н.В.
захисника ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляціями Шевченківського транспортного прокурора Івоненка І.Ф. та захисника ОСОБА_6 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23.06.2010 року, яким
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, з вищою
освітою, працюючий провідним спеціалістом-державним інспектором
з карантину рослин Державної інспекції по Черкаській області, не суди-
мий
засуджений за ч.1 ст.366 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки.
Запобіжний захід засудженому залишений попередній-підписка про невиїзд та вирішена доля речових доказів, відповідно до положення ст.81 КПК України,-
встановила:
Згідно вироку, ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він, працюючи провідним спеціалістом – державним інспектором з карантину рослин Смілянського пункту Державної інспекції з карантину рослин по Черкаській області, будучи службовою особою, будучи наділеним правом у межах своєї компетенції приймати рішення, обов’язкові для виконання юридичними і фізичними особами, в тім числі проводити фітосанітарний контроль транспортних засобів, призначених до завантаження під карантинними матеріалами, 22.10.2009 року в приміщенні Смілянського пункту з карантину рослин, розташованого по вул.Свердлова, 106 в м.Сміла, не оглядаючи вагони, склав завідомо неправдивий документ – акт фітосанітарного контролю № ЧКСМ-000269 про те, що він на території Сердюківського ХПП оглянув ці вагони і що карантинні організми не виявлені. На підставі цього акту та інших офіційних документів 23.10.2009 року він видав 24 карантинних сертифікати, які дозволили переміщати об’єкти регулювання територією України.
Він же, аналогічним чином 13.11.2009 року склав завідомо неправдиві документи: акти фітосанітарного конролю транспортних засобів № ЧКСМ-000342 та № ЧКСМ-0003495 про те, що він на території Сердюківського ХПП оглянув вагони і що при цьому карантинні організми не виявив, хоча ці вагони не оглядав та на підставі цього акту видав 11 карантинних сертифікати про відсутність карантинних організмів.
Він же, аналогічним чином, 27.11.2009 року склав завідомо неправдивий документ-акт фітосанітарного контролю транспортних засобів № ЧКСМ-000421, в якому вказав, що на території ВАТ «Лебединський насіннєвий завод» в с.Лебедин Полянського району оглянув вагони, хоча їх не оглядав, що стало підставою для видачі карантинних сертифікатів.
Він же,30.11.2009 року склав завідомо неправдивий документ аналогічного змісту про огляд на території ДП ДАК «Хліб України» в м.Шпола вагонів, які не оглядалися і на підставі цього видав відповідні сертифікати про відсутність карантинних організмів.
В своїх апеляціях:
-прокурор, не оспорюючи доведеності вини засудженого ОСОБА_7 у вчиненні ним злочину та правильності кваліфікації скоєного, разом з тим вважає вирок змінити, у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Обґрунтовуючи свою апеляцію, прокурор посилається на те, що, виходячи з конструкції ч.1 ст.366 КК України, за вчинення злочину, передбаченого цією нормою закону, застосовується або тільки штраф, як основне покарання, або ж таке основне покарання, як обмеження волі з приєднанням до нього додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. В зв’язку з цим апелянт просить виключити із вироку посилання суду про призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади строком на 2 роки.
-захисник ОСОБА_6, не погоджуючись з вироком, просить його скасувати, посилаючись на те, що суд безпідставно не розв’язав клопотання трудового колективу Державної інспекції з карантину рослин про передачу їм на поруки ОСОБА_7 Разом з тим захисник вважає, що висновок як органу досудового слідства, так і суду про те, що акти фітосанітарного контролю транспортних засобів, складені ОСОБА_7, завідомо неправдиві – є передчасним.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, підтримавшого апеляцію Шевченківського транспортного прокурора та вважаючого апеляцію захисника безпідставною, пояснення засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6, які підтримали апеляцію захисника, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_7 у складанні, як службовою особою завідомо неправдивих документів, при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку.
Зокрема, вина засудженого у вчиненні вказаного злочину підтверджується довідками Шевченківської дирекції залізничних перевезень та відділу перевезень ст.Шпола про те, що вагони на ст.Сердюківка Одеської залізниці, на під’їзну колію ВАТ «Лебединський насіннєвий завод» та на під’їзну колію ДП ДАК І «Хліб України» Шполянський елеватор» не подавалися.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що названі вище акти фітосанітарного контролю транспортних засобів складені ОСОБА_7, вина якого у скоєнні злочину підтверджується й іншими доказами, наведеними у вироку.
Крім того, ОСОБА_7, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні не заперечував того, що він не виїжджав на огляд вагонів для проведення фітосанітарного контролю транспортних засобів, призначених до завантаження підкарантинними матеріалами.
При таких обставинах, доводи в апеляції захисника ОСОБА_6 про відсутність в діях засудженого складу злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, є безпідставними.
Крім того, суд обґрунтовано не закрив провадження по справі з передачею ОСОБА_7 на поруки трудовому колективу, так як засуджений в судовому засіданні не визнав своєї вини у скоєному, а відповідно до положення ст.47 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу в разі щирого каяття даної особи.
Враховуючи наведене, і в цій частині апеляція захисника щодо не передачі засудженого на поруки трудовому колективу є необґрунтованою.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано вірно за ч.1 ст.366 КК України, а при призначенні йому основного покарання суд, відповідно до положення ст.65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, дані про особу засудженого, характеризуючі його з позитивного боку, обставини, що пом’якшують його покарання та призначив покарання у вигляді штрафу, яке є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим, суд допустив помилку при призначенні ОСОБА_7 додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.
Так, виходячи з положення ч.1 ст.366 КК України, за вчинення цього злочину застосовується покарання у вигляді або тільки штрафу як основне покарання, або ж таке основне покарання, як обмеження волі, з приєднанням до нього додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Так, як суд призначив покарання засудженому у вигляді штрафу то додаткове покарання, в такому випадку не призначається.
В зв’язку з наведеним із вироку необхідно виключити посилання суду про призначення ОСОБА_7 додаткового покарання, а тому апеляція прокурора підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Апеляцію Шевченківського транспортного прокурора задоволити.
Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 червня стосовно засудженого ОСОБА_7 змінити.
Виключити із даного вироку посилання суду про призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки.
В іншій частині цей вирок залишити без змін.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя: І.К.Охріменко