Справа  2-159/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1.   квітня  2010 р.   Путивльський  районний  суд  Чернівецької  області  у  складі:

                                   головуючого  судді     Маковійчук Л.Р.

                                   при  секретарі              Ялов»як  О.І.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  смт.  Путила  справу  за  позовом    ОСОБА_1   до  Управління  Пенсійного Фонду  України  в  Путильському  районі   про  перерахунок   призначеної  пенсії  по  інвалідності,

В С Т А Н О В И В  :

    Позивач  ОСОБА_1  звернувся до  суду  з  позовом  до   Управління  Пенсійного  Фонду  України  в  Путильському  районі  про  перерахунок    призначеної  пенсії  по  інвалідності,   посилаючись  на  те,  що  він  являється  інвалідом  третьої  групи  та  має  статус  потерпілого  внаслідок  аварії  на  ЧАЕС  1  категорії,  перебуває на обліку   в управління  ПФ  України  в  Путильському  районі  і  отримує  пенсію  в  розмірі  1356  грн.

    Відповідно  до  ст.  49  ЗУ  «Про  статус  і соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи»  від  28.02.1991 р.,  пенсії  особам,  віднесеним  до 1,2,3,4  категорій,  встановлюються  у  вигляді:

   а/державної  пенсії;

   б/додаткової  пенсії  за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю,  яка  призначається  після  виникнення  права  на  державну  пенсію.

     Особам,  віднесеним  до  1  категорії,  призначається  щомісячна  додаткова  пенсія за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю,  інвалідам  3  групи  в  розмірі 50%  мінімальної  пенсії за  віком.

    Відповідно  до  ч.4  ст.  54  ЗУ  «Про соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок   Чорнобильської  катастрофи»,    розміри  пенсій  для  інвалідів, щодо  яких  встановлено  зв»язок  з  Чорнобильською  катастрофою,  не  може  бути  меншим:

   по  3  групі    інвалідності -  6 мінімальних  пенсій за  віком.

     Пунктом  1 ст.28  ЗУ  «Про загальнообов»язкове  державне  пенсійне  страхування» передбачено,  що  мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  25  років  страхового  стажу  встановлюється  в  розмірі  прожиткового  мінімуму  для осіб,  які  втратили  працездатність.  ЗУ  «Про  державний   бюджет України  на 2008  рік  становив  з  1  січня -  470 грн.,  з 1 квітня  - 481 грн.,  з1 липня – 482 грн., з 1 жовтня  -  498 грн.

    Станом  на  1.01.2009 р.   прожитковий  мінімум  становив   498  грн.

     Позивач  вважає,  що  йому  як  інваліду  3-ї  групи,  особі,  що  постраждала  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи    1  категорії, розмір  державної  та  додаткової  пенсії  повинен  розраховуватись,  виходячи  з  наведених  розмірів  ч.4 с.54 ЗУ  «Про  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської    катастрофи»  і  повинен    складати  /498 х 6=2988  + /498 х 50 = 249 грн./ =3237 грн.

      На  даний  час  розмір  його  пенсії  складає  1356  грн.

       Вказує,  що  розмір  мінімальної  пенсії  за  віком  повинен  визначатись  Законами  України,  а  не  нормативними   правовими  актами  Кабінету  Міністрів  України.

       Позивач  звернувся  до  відповідача  із  заявою  про  перерахунок  пенсії,  як  того  вимагає  закон,  але  отримав  відмову.  Вважає,  що  відповідач  відмовив  у перерахунку  пенсії  безпідставно,  посилаючись  не  на  Закон,  а  на  підзаконні  акти,  не  взявши  до  уваги  обставини,  а  саме,  відмовляючи  у  перерахунку  пенсії,  посилається  на  постанову    КМУ  № 654  від  16.07.2008 р.  «Про  підвищення  рівня  пенсійного  забезпечення  громадян»,  не  враховуючи  того,  що  дана  постанова  не  встановлює  розміру  мінімальної пенсії  за  віком,  що  суперечить  п.2  Постанови  ВР  України  «Про  введення  в  дію  Закону  України  «Про  внесення  змін  та  доповнень  до  ЗУ  «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» від  6.06.1996 р.

    Позивач  просить  суд  визнати  неправомірними  дії  Управління  Пенсійного  Фонду  України  в  Путильському  районі  і  зобов»язати  УПФУ  здійснити  перерахунок  та виплату  пенсії  відповідно  до  вимог  ст.ст. 49,50,54 , ч.4  ЗУ « Про  соціальний  захист  громадян,   які  постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи»,  виходячи  з  розміру  прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які  втратили  працездатність.

    В  судовому  засіданні  представник Путильського  Управління  Пенсійного  Фонду України  позовні  вимоги  не  визнав,  посилаючись  на   ЗУ   «Про  державний  бюджет  України  на  2008 рік» ,  яким   зменшено  суму  видатків  на   пенсії  учасникам  ліквідації  аварії  на  ЧАЕС.

    Заслухавши  сторони,  дослідивши  матеріали  справи,  суд  прийшов  до  висновку,  що  позов  підлягає  задоволенню.  

    Встановлено,  що  позивач  ОСОБА_1  являється  інвалідом  3-ї  групи 1  категорії,  що  постраждав  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи  і  знаходиться  на  обліку  в  управління  ПФ  України  в Путильському  районі та  отримує  пенсію. 10.02.2010 р.   відповідач   своєю  відповіддю  на  адресу  позивача  відмовив  у  перерахунку  пенсії,  мотивуючи  тим,  що  після  набуття  чинності   рішення  Конституційного  Суду  України  10-рп/2008 р.  порядок  обчислення  пенсій  по  інвалідності  та  додаткових  пенсій  за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю,  передбачених  ЗУ  «Про  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  залишився  неврегульованим,    і  інвалідам  3-ї  групи  виплачується  пенсія,  яка  не  повинна  перевищувати  980  грн.,  що  передбачено   постановою  КМ  України №  654   від  16.07.2008 р.

    Суд  при  вирішенні  справи  керується   принципом  законності,  відповідно  до  якого  органи  державної  влади,  органи  місцевого  самоврядування,  їхні  посадові  і  службові  особи  зобов»язані  діяти  лише  на  підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені  Конституцією  та  законами  України.

    В  част.3 ст. 22  Конституції  України  передбачено,  що  при  прийнятті  нових  законів або  внесенні  змін  до  чинних  законів  не  допускається  звуження  змісту  та  обсягу  існуючих  прав  і  свобод.

     Конституційний  Суд  України  в  своєму  рішенні  № 8-рп/2005 від  11.11.10.2005 р.  зазначив,  що  зміст  прав  і  свобод  людини -  це  умови  і  засоби,  які  визначають  матеріальні  та  духовні  можливості  людини,  необхідні  для  задоволення  потреб  її  існування  і  розвитку.  Обсяг  прав  людини -  це  кількісні  показники  відповідних  можливостей,  які  характеризують  його  множинність,  величину,  інтенсивність  і  ступінь  прояву та  виражені  в  певних  одиницях  виміру.

    Звуження  змісту  прав  і  свобод  означає  зменшення  ознак,  змістовних  характеристик  можливостей  людини,  які  відображаються  відповідними  правами  та  свободами,  тобто  якісних  характеристик  права.  Звуження  обсягу  прав  і  свобод  -  це  зменшення  кола  суб»єктів,  розміру  території,  часу,  розміру або  кількості  благ  чи  будь-яких  інших  кількісно  вимірюваних  показників  використання  прав  і  свобод,  тобто  їх  кількісної  характеристики.

     Ст.  49  ЗУ  «Про  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  від  28.02.1991 року  передбачено,  що  пенсії  особам,  віднесеним  до  категорій  1,2,3,4  встановлюється  у  вигляді:

   а/  державної  пенсії;

   б/  додаткової  пенсії  за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю  яка  призначається  після  виникнення  права  на  державну  пенсію.

    Відповідно до  ч.4  ст.  54  цього  Закону  у  редакції,  чинній  на  час  виникнення  права  на  отримання  пенсії,  якою  визначено  підстави  та  умови  призначення  державних  пенсій  особам,  віднесених  до  категорії 1,  в  усіх  випадках  розміри  пенсій для  інвалідів  3-ї  групи,  щодо  яких  установлено  зв»язок  із  Чорнобильською  катастрофою,  не  можуть  бути  нижчими  6  мінімальних  пенсій  за  віком.

    Відповідно  з  ст.  50  зазначеного  Закону  особам,  віднесеним  до  1 категорії , призначається  щомісячна  додаткова  пенсія  за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю,  зокрема  інвалідам  3  групи,  -  у  розмірі  50%  мінімальної  пенсії  за  віком.

    Як  передбачено  ст.. 53  цього  Закону,  виплата  додаткової  пенсії  здійснюється  повністю  незалежно  від  заробітку,  пенсії  чи  іншого  доходу.

    Як  встановлено  судом,  позивач  є  інвалідом  3-ї  групи,  учасником  ліквідації  аварії  на  Чорнобильській  АЕС,  віднесений  до  1  категорії  осіб,  що  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  одержує  пенсію  по  інвалідності  на  підставі  ст..  54   ЗУ  «Про  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  від  28.02.1991 року   та  додаткову  пенсію  за  шкоду,  заподіяну  здоров»ю,  на  підставі  ст..  50  цього  Закону.

    Отже,  як  вбачається  з  вищевикладеного,  розрахунок  пенсії  позивачу  УПФ  провело  на  підставі   змін  від   28.12.2007 р.  Постанови  КМ  України  від  28.05.2008  року  за №  530 «Про деякі  питання  соціального  захисту  окремих  категорій  громадян»  та  Постанови  КМ  України  від  16.07.2008 р.  за  №  654  «Про  підвищення  рівня  пенсійного  забезпечення  громадян».  Після  перерахунку  розмір  пенсії  становить  1356  грн. щомісячно.   До  даних  змін  до  Закону   ч.4 ст.  54  передбачало,  призначення  державних  пенсій  особам,  віднесеним  до  1  категорії  в  усіх  випадках  розміри  пенсій  для  інвалідів  3-ї  групи,  щодо  яких  встановлено  зв»язом  із  Чорнобильською  катастрофою,  не  можуть  бути  нижчими  6  мінімальних  пенсій  за  віком,  що  вочевидь  є  порушенням  конституційних  прав  споживача,  так  як  внесені  зміни  до  Закону,  а  також  постанови  КМ  України  № 530  та  654  звужують  зміст  та  обсяг  існуючих  прав і  свобод  позивача.

     Крім  того,  Конституційний  Суд  України  в  своєму  рішенні  № 8-рп/2005  від  11.10.2005 р.  зазначив,  що  неприпустимо  обмежувати  конституційні  права  громадян  на  достатній  життєвий  рівень,  і  сформулював  правову  позицію  ,  згідно  з  якою,  Конституція   та  Закони  України  виокремлюють  певні  категорії  громадян  України,  що  потребують  додаткових  гарантій  соціального  захисту  з  боку  держави.  До  них, зокрема,  належать  громадяни,  яким  пенсія  призначається  за  спеціальним   законами.  У  рішеннях  Конституційного  Суду  України   зазначалося,  що  пільги,  компенсації,  гарантії  є  видом  соціальної  допомоги  і  необхідною  складовою  конституційного  права  на  достатній  життєвий  рівень,  тому  звуження  змісту  та  обсягу  цього  права  шляхом  прийняття  нових  законів  або  внесення  змін  до  чинних  законів  за  ст..  22 Конституції  України  не  допускається.

     Також,  суд  дійшов  висновку  про  те,  що при  розрахунку  державної та  додаткової  пенсій,  передбачених ст.ст. 50,  54    «ЗУ  «Про  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  від  28.02.1991 року,  застосуванню  підлягає   розмір  прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які  втратили працездатність,  установлений  в  законі  про  державний  бюджет  України  на  відповідний  рік,  виходячи  з  якого  визначається  мінімальний  розмір  пенсії  за  віком.

     Відповідно  до  ч. 3 ст.  8  Конституції  України  -   норми  Конституції України  є  нормами  прямої  дії.   Звернення  до  суду  за  захистом  конституційних  прав  і  свобод  людини  і  громадянина  безпосередньо  на  підставі  Конституції  України  гарантується.

     Відповідно  до  п.2 ч.1 ст. 15      ЦПК    України    громадянин  має  право  звернутись  до  суду  за  захистом   своїх  прав   з  приводу  призначення,  обчислення,  перерахунку,  здійснення,  надання,  одержання  пенсійних  виплат,  соціальних  виплат  непрацездатним  громадянам,  та  інших  соціальних  виплат.

     В  судовому  засіданні  при  розгляді  справи  здобуто  докази  щодо  тверджень  позивача  в  позовній  заяві  та  в  судовому  засіданні  позивача  про  те,  що  відповідач  порушив  права  позивача,  передбачені  Конституцією   України  та  ЗУ  «Про  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  від  28.02.1991 року,   так  як  дійсно  судом  встановлено  порушення  конституційних  прав  позивача  на  соціальний  захист,  пенсії,  що  є  основним  джерелом  існування  позивача.  

     Заслухавши   доводи  сторін,  дослідивши  матеріали  справи, суд  за  своїм  внутрішнім  переконанням,  що  ґрунтуються  на  безпосередньому,  всебічному,  повному  та  об»єктивному  дослідженні  в  судовому  засіданні  всіх  доказів,  що  є  в   матеріалах  справи.  В  їх  сукупності,  керуючись  принципом  верховенства  права,   враховуючи  те,  що  судом  встановлено,  що  дії  Управління  ПФ  України в  Путильському  районі не  ґрунтуються  на  Законі  та  суперечить  вимогам  Конституції  України,  внаслідок  чого  порушують  право  позивача  на  пенсійне  забезпечення.  Суд  вважає,  що  необхідно  відновити  порушені  права  та  інтереси,  шляхом  задоволення  позовних  вимог.

    На  підставі  ст. 8,  22  Конституції  України,    57-60  ЦПК  України,   суд

                                                       В И Р І Ш И В  :

    Цивільний  позов  задовольнити.   Визнати  неправомірними  дії Управління  Пенсійного  Фонду  України  в  Путильському  районі.

     Зобов»язати   Управління  Пенсійного  Фонду   України  в  Путильському  районі   здійснити  перерахунок  та  виплату  пенсії   відповідно  до  ст.  ст.  49,  50,  54  ч.4  ЗУ  «Про  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  від  28.02.1991 року,  виходячи  з  розміру  прожиткового  мінімуму   для  осіб,  які  втратили  працездатність,  за  2008  та  2009   роки.

      Рішення  може  бути  оскаржене  в  апеляційному  порядку  до  Апеляційного  суду  Чернівецької  області  через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про  апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього   протягом  20  днів  апеляційної  скарги,  з  подачею  її  копії  до  апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4  ст.  295  ЦПК  України.

                     С У Д Д Я                                                Л.Р.МАКОВІЙЧУК