Справа  №   2-166/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1.    Липня 2010 р.   Путильский  районний  суд  Чернівецької  області  у  складі:

                              головуючого  судді  Маковійчук  Л.Р.

                              при  секретарі           Ялов»як  О.І.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  смт. Путила   справу  за позовом    ОСОБА_1   до  відділу  культури  і  туризму  Путильської  РДА  про  стягнення  незаконно  утриманої  частини  заробітної плати  та  визнання  протиправним  наказу № 38  від  3.12.2009 р.,

В С Т А Н О В И В  :

Позивачка  ОСОБА_1  звернулась  до  суду  з  позовом  до  відділу  культури  і  туризму  Путильської  РДА  про  стягнення  незаконно  утриманої  частини  заробітної плати  та  визнання  протиправним  наказу № 38  від  3.12.2009 р.,  посилаючись  на  те,  що відповідно  до  вищевказаного  Наказу п.4  їй  було  відмінено  виплату  надбавки  за  високі  досягнення  в  праці  в  розмірі  20%  до  місячного  окладу,  яку  вона  отримувала ,  починаючи  з  жовтня 2009 року.

Підставою  відміни  цієї  надбавки  вказано  наказ  № 745  Міністерства  культури  та  туризму  від  18.10.2005 р.,  в  якому  вказано,  що  граничний  розмір  надбавки  на  одного  працівника  не  повинен  перевищувати  50%  посадового  окладу.

Позивачка  вважає, що  даний  наказ  незаконний  як  такий,  що  порушує  її     конституційні  права  в  сфері  оплати  праці. Надбавка за особливі  умови роботи встановлюється та виплачується  у відповідності  до постанови КМ України № 1073 від 30 вересня 2009 року “Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек” та постанови  КМУ від 22.01.2005 року № 84 “Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек”.

Крім того,  п.5 наказу № 38 встановлено, що наказ набирає чинності з 01.10.2009 року, а сам наказ датований 03.12.2009 року,  тому не може бути утримано з мене даний вид надбавки з 01.10.2009 року, оскільки закон не має зворотної сили, якщо не покращує чи не збільшує права чи інтереси особи.

У відповідності до ст. 2 ЗУ “Про оплату праці” доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, зокрема надбавка за особливі умови  роботи    а також за високі досягнення в праці є складовою структури  заробітної плати,  а тому у відповідності  до ч.3 ст. 15 – оплата праці працівників підприємства  здійснюється в  першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються  підприємством  після виконання зобов’язань щодо оплати праці,  а тому посилання у відповіді  на її  звернення на те, що надбавка за високі досягнення  в праці була знята через пізній друк в засобах масової інформації є незаконною.  

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала частково   та просить суд визнати незаконним наказ № 38 від 03.12.2009 року, та стягнути з відповідача незаконно утриману частину заробітної плати  у вигляді надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 20 %, яку було безпідставно знято з неї згідно наказу № 38 від 03.12.2009 року та утримано згідно нього  з 01.10.2009 року,  тобто,  259 грн. 81 коп.

Також  вважає,    що  навіть  якщо  і  незаконно  ця  сума   виплачена,  то  відповідно  до  ст.  1215  ЦК  України,  вона   поверненню  не  підлягає.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та суду пояснив, що доплата в розмірі 20 % посадового окладу є стимулюючою надбавкою і не являється  частиною заробітної плати . Заробітну плату позивач отримувала в повному розмірі згідно затвердженого  штатного розпису, включаючи доплату в розмірі 50 % за особливі умови роботи  та 30 % за вислугу років, які в жодному разі не утримувались з позивача  і не зменшувались у відсотковому відношенні. У ст. 2 ЗУ “Про оплату праці” говориться, що заробітна плата для службовців встановлюється у вигляді тарифних ставок  , а винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці у вигляді доплат, надбавок, гарантійних і компенсаційних виплат, що передбачені чинним законодавством,  є дійсно додатковою заробітною платою. Але в цей перелік доплата за високі досягнення в праці не входить. Дана винагорода входить до абзацу “інші заохочувальні та компенсаційні виплати”, які не передбачені чинним законодавством.

Наказ № 38  дійсно датований 03.12.2009 року ввійшов в дію з 01.10.2009 року і дійсно через пізній друк в пресі, що є не   вперше, але відмінено надбавку за високі досягнення в праці в розмірі 20 % , яка є не обов’язковою, не фіксованою, а стимулюючою, заохочувальною, у зв’язку  з нестачею фінансування. Керуючись наказом Міністерства культури і туризму України № 67 від 11.10.2007 року “Про внесення змін до наказу № 745 від 18.05.2005 року “Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки” в п. 3 вказано “Надано право керівникам бюджетних установ, закладів та організацій культури в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах,   установлювати  працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні  розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них”.

Позивачка вимагає стягнення з відповідача незаконно утриману частину заробітної плати в розмірі 20 % за високі досягнення в праці,   починаючи з 01.10.2009 року по квітень 2010 року.     По-перше, дана надбавка є стимулююча, а не частина заробітної плати, призначається в межах фонду оплати праці по праву керівником установи, по –друге у 2010 році наказ про призначення  стимулюючих надбавок  на видавався взагалі через неприйняття бюджету і ніхто позивачці  не повідомляв, що саме їй таку надбавку буде призначено взагалі.

Разом  з  тим  представник  відповідача  просить  відмовити  в  задоволенні  позову  у  зв»язку  з  пропущеним  строком  позовної  давності   за  зверненням  до  суду,  оскільки   вона   була  на  роботі  і  не  було   ніяких  перешкод  для  звернення   у  встановлений  законом  3-місячний  строк.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов  до  висновку,  що   позов    задоволенню  не    підлягає .

         Встановлено, що   на  підставі   Наказу  Міністерства  культури  і  туризму  України  від  18.10.2005 р. №  745  «Про  впорядкування  умов  оплати  праці  працівників  культури  на  основі  Єдиної тарифної  сітки»  вказано,  що  працівникам  установ  та  закладів  культури  установити  надбавки  працівника  у  розмірі до 50%  посадового  окладу  за  високі  досягнення  у  праці,  за складність,  напруженість  в  роботі.  Граничний  розмір  зазначених  надбавок  для  одного  працівника  не  повинен  перевищувати  50 відсотків  посадового  окладу.

  Відповідно  до  цього  Наказу   начальником   відділу  культури  і  туризму  було  видано  Наказ  № 23  від  25.03.2009 р.,  яким   ОСОБА_1  за  високі  досягнення  в  праці  було  встановлено  надбавку  в  розмірі  20%  посадового  окладу.

   Однак   Постановою  КМ  України  № 1073  від  30  вересня  2009 р.,  яка  опублікована   в  газеті  «Урядовий  кур»єр  21.10 2009 року, установлено  надбавку  за  особливі  умови  роботи  у  розмірі  50 відсотків  посадового  окладу,  у  зв»язку  з  чим  і  було  видано  Наказ  № 38  від  3.12.2009 р.   про    встановлення  працівникам   ЦБС  за  особливі  умови  роботи  50 відсотків   посадового  окладу.  Цим  же  наказом  відмінено    виплату  надбавки  до  місячного  окладу  в  розмірі  20%  ОСОБА_1Таким  чином,   замість  20%  позивачці  виплачено  за  цей  період  50%  посадового  окдаду   і    права  та  інтереси  її  не  порушено,  а  тому  суд  вважає,  що   дії  адміністрації   відділу  культури  і  туризму   правомірні.

Крім  того,   ст.  1215  ЦК  України  встановлено,  що  не  підлягає  поверненню  безпідставно  набуті   виплати  як  засіб  до  існування.   Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  сума,  яку  просить  стягнути  позивачка,   такою   не  являється.

Що  стосується   посилання   представника  відповідача  на  порушення  позивачкою  строку  для  звернення  до  суду,  то  відповідно  до  ст.. 238  КЗпП  України  при  розгляді  трудових  спорів  у  питаннях  про  грошові  вимоги,  крім  вимог  про  виплату  працівникові  середнього  заробітку  за  час  вимушеного  прогулу або  різниці  в  заробітку  за  час  нижчеоплачуваної  роботи,  строк    не  обмежується.

На підставі вищенаведеного, керуючись    Постановами  КМ  України   від  22  січня  2005 року  «Про  затвердження  Порядку  доплати  за  вислугу  років   працівникам  державних  і  комунальних  бібліотек»   та     від  30  вересня  2009 року  «Про  підвищення  заробітної  плати  працівника  бібліотек»ст. ст.   231,  238   КЗпП  України,  57-60 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

В  задоволенні   позову    ОСОБА_1  до  відділу  культури  і  туризму  Путильської  райдержадміністрації     про  стягнення  незаконно  утриманої  частини  заробітної  плати  та  визнання  протиправним  наказу  №  38  від  3.12.2009  року  -  відмовити.

Рішення  набирає  чинності    після  закінчення  строку  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.  На  рішення  може  бути  подана  заява  на  апеляційне  оскарження  до  Апеляційного  суду  Чернівецької  області  через  районний  суд протягом  десяти  днів.  Апеляційна  скарга  до  Апеляційного  суду  Чернівецької  області  подається  протягом  двадцяти  днів  після  подачі  заяви  на  апеляційне оскарження.

С у д д я                                                           Л.Р.Маковійчук