Справа  №  2-189/10

                                                                 Р І Ш Е Н Н Я          

                                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1.        серпня  2010 р.   Путильський  районний  суд  Чернівецької  області  у  складі:

                                                головуючого  судді  Маковійчук  Л.Р.

                                                при  секретарі            Ялов»як  О.І.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  справу  за  позовом   ОСОБА_1  до  Путильської   селищної  ради,

 треті  особи   -   ОСОБА_2  та  ОСОБА_3

                        «Про  визначення  додаткового  строку  на  прийняття  спадщини»,

                                                            В С Т А Н О В И В  :

Позивач    ОСОБА_1  звернувся  до  суду  з  позовом  до  Путильської  селищної  ради,  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  про  визначення  додаткового  строку  на  прийняття  спадщини,  посилаючись  на  те,  що   ІНФОРМАЦІЯ_1 року  померла  його  мати  ОСОБА_4,  яка  мешкала  в  АДРЕСА_1.

  Після  смерті  матері  відкрилась  спадщина  на  ?  частку  квартири,  розташованої за  вищевказаною  адресою.

    ?  липня  2005 р.  мати  заповіла  все  своє  майно  на  його  ім»я  по  заповіту,  посвідченому  приватним нотаріусом  Путильського  районного  нотаріального  округу,  а  31.03.2006 року  мати  заповіла  все  своє  майно  ОСОБА_3    за  заповітом,  посвідченим   заст.   головного  лікаря  Путильської  райлікарні  КУЗЕМ Т.К.

  Оскільки  рішенням  Путильського  райсуду  від  2.06.2010 р.  цей  заповіт  було  визнано  недійсним,  то  відповідно  до  вимог  п.4 ст. 1254  ЦК  України,  якщо  новий  заповіт,  складений  заповідачем,  визнаний  недійсним,  чинність  попереднього  заповіту  не  відновлюється,  крім  випадків,  встановлених  ст.ст.  225  і  231   цього  кодексу.

  Позивач  вважає,  що  якщо  заповіт  від  7  липня 2007 р.  визнано  недійсним ,  то  чинним  є  заповіт  від  7  липня  2005 року,  яким  мати  заповіла  все  своє  майно  йому,  то  він  являється  спадкоємцем  на  це  майно  за  цим  заповітом,  і  відповідно  до  ст.1270  ЦК  для  прийняття  спадщини  встановлено  строк  в  шість  місяців.

  Однак  він  не  звернувся  до  нотаріальної  контори  з  відповідною  заявою  про  прийняття  спадщини,  оскільки  вважав,  що  спадщину  прийняв  його  син  по  заповіту  від  2.06.2009 р.  Вважає,  що  пропустив  строк  для  звернення  до  нот контори   про  прийняття  спадщини   з  поважних  причин,  а  тому  просить  суд  надати  йому  додатковий  строк  для  прийняття  спадщини  строком  на  три  місяці.

  В  судовому  засіданні  представник   позивача  підтримав  позовні  вимоги  свого  довірителя   і  пояснив,  що   його  довіритель   не   відмовляється  від  спадщини,  однак  не  подав  заяви  про  прийняття  спадщини, оскільки  ?  частка  квартири    -  його  власність,  а   тому,   вважаючи,  що  спадщину  прийняв  його  син   ОСОБА_3,   він    не  звернувся  із  відповідною  заявою  про  прийняття  спадщини.  Наполягає  на  позовних  вимогах  свого  довірителя.

  Представник      відповідачки  ОСОБА_2  -  ОСОБА_5      позов  не  визнав  і  пояснив,  що  його  довірителька,  не  знаючи    про  наявність  декількох  заповітів   від  імені  матері,  все-таки  своєчасно  звернулась   із  заявою  про  прийняття спадщини,  що  мав  можливість  зробити  і  позивач,  однак   такої  заяви  не  подав.    Складання  заповітів  -  це  нотаріальна  дія,  яка    не   розголошується,  а  тому    позивач  міг  і  не  знати,  кому  мати  заповіла  своє  майно,  а  тому,  якщо  воно  йому  було  б   потрібне,  він  мав  можливість  своєчасно  звернутись  із заявою  про  прийняття  спадщини.

   Третя  особа  на  стороні  відповідача  ОСОБА_3  пояснив,  що   в  даний  час  у  спірній   квартирі   проживає  його  старша  сестра  із  своєю  сім»єю,  а  тому   підтримує  вимоги  позивача – батька  ОСОБА_1

   Заслухавши  сторони,  дослідивши  матеріали  справи,  суд  прийшов  до  висновку,  що  позов  задоволенню  не  підлягає.   Встановлено,  що   відповідно  до  ст.  1270  ЦК  України  для  прийняття  спадщини  встановлюється  строк  в  шість  місяців,який  починається  з  часу  відкриття  спадщини.

  Ч.3 ст.  1272  ЦК  передбачено,  що  за  позовом  спадкоємця,  який  пропустив  строк  для  прийняття  спадщини  з  поважної  причини,  суд  може  визначити  йому  додатковий  строк, достатній  для  подання  заяви  про  прийняття  спадщини.

 Відповідно  до п.24      Постанови  № 7  Пленуму  Верховного  Суду  України «Про  судову  практику  у  справах  про  спадкування» від 30  травня  2008 року  дано  роз»яснення,  що,  вирішуючи  питання  про  визначення  особі  додаткового  строку,  суд  досліджує  поважність  причини  пропуску  строку  для прийняття  спадщини.  При  цьому  необхідно  виходити  з  того,  що  поважними  є  причини,  пов»язані  з  об»єктивними,  непереборними,  істотними  труднощами  для  спадкоємця  на вчинення   цих дій.

    Як  встановлено  в  судовому  засіданні,  ні  позивач ,  ні  його  представник   ніяких  доказів  поважності  пропуску  встановленого  строку  для  подання заяви  про  прийняття  спадщини  суду  не  представив.

   На  підставі  вищенаведеного,  керуючись  ст.  ст.   1270,  1272  ЦК  України,   Постановою  № 7  Пленуму  Верховного  Суду  України  «Про  судову  практику  у  справах  спадкування»  від  30  травня  2008 року,  57-60  ЦПК  України,  суд

                                                                                       В И Р І Ш И В  :

    В  задоволенні  позову    ОСОБА_1  до  Путильської  селищної  ради,  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  про  визначення  додаткового  строку  на  прийняття  спадщини     відмовити.

     Рішення  може  бути  оскаржене  протягом  10  днів   з  часу  його  проголошення  до  Апеляційного  суду  Чернівецької  області   через  Путильський  районний  суд.

                                       С У Д Д Я                                          Л.Р.МАКОВІЙЧУК