Справа № 22ц-4286/2010                    Головуючий у 1 інст. –   Семенченко О.М.  

                                                                      Доповідач – Страшний М.М.

                                                    У   Х   В   А   Л   А

                                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 серпня 2010 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        Головуючого – судді Хромець Н.С.

                        Суддів –Страшного М.М., Острянського В.І.    

           Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі на постанову Варвинського районного суду від 17 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі про визнання дій незаконними та зобов?язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

           Постановою Варвинського районного суду від 17 серпня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі щодо відмови в перерахунку позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі, встановленому ст. 6 закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та забезпечити виплату вказаного підвищення, врахувавши суми вже виплаченого підвищення. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 грн. 70 коп. судового збору.

          Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі в апеляційній скарзі просить рішення місцевого суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Апелянт вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме Закони України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та „Про соціальний захист дітей війни”.

           Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

          По справі встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Варвинському у районі, отримує пенсію за віком та, відповідно до положень ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має статус дитини війни. Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка з врахуванням рішенння Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007, передбачено, що дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Таким чином, висновок суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача ґрунтується на нормах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.          

                Доводи апелянта щодо неможливості застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” , при вирішенні даного спору не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги. Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Для встановлення розмірів  мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії за віком, згідно з положеннями ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, застосовується прожитковий мінімум. Іншими чинними Законами України розмір мінімальної пенсії за віком не встановлений, а тому при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовується розмір мінімальної  пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Положення ч.3 ст. 28 цього Закону не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії з віком) для обчислення підвищення пенсії особі, яка має статус дитини війни.

             Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”  доплат до пенсії не може бути підставою для відмови у нарахуванні та виплаті надбавки, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних коштів.

             Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо дійде висновку, що  судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,  313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

             Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі відхилити,  а постанову Варвинського районного суду від 17 серпня 2009 року залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

             Головуючий:                                               Судді: