АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №-22ц-5244/2010 Головуючий по першій інстанції
– Бурлака М.В.
Категорія - 57 Доповідач – Міщенко С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.,
суддів Міщенка С.В., Бондаренка С.І.,
при секретарі Макарчук Н.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на ухвалу та постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щорічної надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду,-
в с т а н о в и л а :
11.06.2009р. ОСОБА_6 звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щорічної надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду .
Свої вимоги мотивувала тим, що вона 1939 року народження, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просить визнати відмову відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною. Зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3944,30 грн.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01 липня 2009 року суд поновив позивачу строк звернення до суду , а постановою від 01 липня 2009 року позов судом було задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області по невиконанню з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_6 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , виходячи з розміру, який встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за 2007 рік - з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року , за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. При нарахуванні підвищення до пенсії за вказані періоди врахувати підвищення ( надбавку) в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, яке було нараховане та виплачене позивачці у відповідні місяці 2008 року.
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою суду, управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області , у встановлені строки оскаржило їх, та просить скасувати ухвалу і постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01 липня 2009 року та прийняти нову постанову суду, відмовивши позивачу у задоволенні його позовних вимог , оскільки йому не було в повній мірі здійснено доплати як дитині війни у зв’язку з відсутністю коштів та механізму фінансування виплати даного підвищення до пенсії, а також з підстав пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи , судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення зміні.
З матеріалів справи вбачається , що позивач , відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , є дитиною війни.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , якими передбачалося, що дітям війни (крім тих , на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни , - рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року було визнано неконституційними.
Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
Таким чином з 22.05.2008 року відповідач , як орган , якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них ,був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року , відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону , жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано судом не взяті до уваги , так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував , а тому рішення суду про часткове задоволення позовних вимог позивача у рамках строку передбаченого для звернення за судовим захистом, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права .
Разом з тим, суд , при вирішенні даного спору, безпідставно ухвалою поновив строк звернення позивача до суду та не застосував наслідків пропущення річного строку звернення до адміністративного суду , які передбачені ч.1 ст.100 КАС України , на чому наполягав відповідач , в частині визнання дій управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області , щодо визнання не проведення нарахування підвищення до пенсії позивачці як дитині війни протиправними та в частині неповного нарахування та виплати їй зазначеного підвищення за період з 09 липня по 31 грудня 2007року та з 22 по 10 червня 2008р. включно. Оскільки доказів про поважність причини пропуску річного строку для звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України , – позивач не надала . Натомість з матеріалів справи вбачається , що позивач знала, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,- має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки отримував відповідні пільги по оплаті комунальних послуг, як особа, що має статус «дитини війни» з 2006 року , але не зверталася до суду за захистом своїх прав щодо вимог про виплату 30% -го підвищення до пенсії ні в 2007, ні в 2008 році,. А тому , не зважаючи на наявність фактів порушення прав позивача, суд мав відмовити їй в захисті за період за вказані періоди , з підстав пропущення строку, виклавши такий висновок в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи. Тому , з названих підстав та враховуючи, що ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом лише 11.06.2009р., рішення суду в цій частині підлягає до зміни.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в зазначеній частині рішення суду є суттєвими, а в іншій частині – такими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на ухвалу та постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щорічної надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду - задовольнити частково.
Ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області 01 липня 2009 року про поновлення року звернення до суду - скасувати.
Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щорічної надбавки до пенсії дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду - змінити.
Виключити з постанови Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01 липня 2009 року покладення зобов’язання на управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_6 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007року та з 22 травня по 10 червня 2008р. включно.
У решті постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01 липня 2009 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточним і оскарженню не підлягає .
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя С.В.Міщенко