Головуючий у 1 інстанції – Головін В.О.
Справа № 22ц-4935/2010р. Доповідач – Черненкова Л.А.
Категорія -57
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А.
суддів - Красвітної Т.П., Куценко Т.Р.
при секретарі - Горобець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплати по пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
10 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є інвалідом другої групи, а також особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії. Відповідно до п.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.12.1991 року передбачена виплата пенсії у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та відповідно до ст. 50 цього Закону йому також передбачена виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідач недоплатив йому пенсійні виплати у розмірах передбачених законодавством. Просив визнати неправомірними дії відповідача – такими що не відповідають ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо проведених йому пенсійних виплат за період з 01.01.2008 року по 30.04.2009 року; стягнути з відповідача на його користь суму недоотриманих пенсійних виплат за період з 01.01.2008 року по 30.04.2009 року у розмірі 12 836,48 грн.; зобов’язати відповідача призначити, нараховувати та виплачувати йому пенсію відповідно до ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, визначеної залежно від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В уточненій позовній заяві від 18.11.2009 року позивач просив суд визнати неправомірними дії відповідача – такими що не відповідають ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо проведених йому пенсійних виплат за період з 01.11.2008 року по 30.04.2009 року; стягнути з відповідача на його користь суму недоотриманих пенсійних виплат за період з 01.11.2008 року по жовтень 2009 року у розмірі 25 581,44 грн.; зобов’язати відповідача з 01.11.2009 року нараховувати та виплачувати йому пенсію відповідно до ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, визначеної залежно від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2009 року ухвалено: в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в їх межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ПФУ з 08.04.1998 року. З 26.03.2007 року позивач почав отримувати та отримує по теперішній час пенсію по інвалідності другої групи в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До основного розміру пенсії позивачеві встановлено додаткову пенсію, як інваліду другої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за шкоду, заподіяну здоров`ю згідно ст.50 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підвищення додаткової пенсії першої категорії ЧК, підвищення інвалідам війни та прирівняних до них особам згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», підвищення основного розміру пенсії ЧК.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, міськрайонний суд не обґрунтував свою відмову у позові, лише перелічив норми закону та підзаконних актів на підставі чого відповідач здійснює свої функції.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно вирішив справу.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3 та 4 категорій встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст.50 вищевказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах - інвалідам ІІ групи – 75% мінімальної пенсії за віком.
Частинами 3 та 4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, ніж, зокрема, по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.50 вищевказаного Закону було викладеного у новій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами".
Підпунктом 15 пункту 28 ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» сч.3 та 4 ст.54 вищевказаного Закону було викладено у новій редакції: "У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008 року №10-рп/2008 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був визнаний неконституційним.
Відповідачем – УПФУ призначалась та виплачувалась пенсія позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян») та постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 01.01.2006 року.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого. крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи дані спори при вирішенні позовних вимог судова колегія виходить з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 59, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Судова колегія дійшла висновку, що судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову на підставі п. п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Судова колегія визнає протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 розміру пенсійних виплат не у відповідності до вимог статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 листопада 2008 року по 30 квітня 2009 року, та вважає за необхідне зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію, як інваліду другої групи та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії у відповідності до вимог статей 50, частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 листопада 2008 року по 30 квітня 2009 року; в задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 необхідно відмовити з таких підстав.
Вимоги про стягнення сум з відповідача на користь позивача за рахунок не донарахованих пенсійних виплат є неспроможними, тому, що перерахунок пенсійних виплат це функція відповідача і до компетенції суду це не відноситься.
Захист порушеного права здійснюється в межах встановлення цього порушення шляхом зобов’язання відновити порушене право та в межах позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, ст. 308, п.п.2,3,4 ч.1 ст. 309, ч.2 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2009 року – скасувати з ухваленням нового судового рішення.
Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплати по пенсії.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 розміру пенсійних виплат не у відповідності до вимог статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 листопада 2008 року по 30 квітня 2009 року.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену пенсію, як інваліду другої групи та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії у відповідності до вимог статей 50, частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 листопада 2008 року по 30 квітня 2009 року.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 – відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий суддя
Судді колегії