УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –5303/10 Головуючий у 1-й інстанції – Гречко Ю.В.
Категорія – 79 Доповідач – Черненкова Л.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А.
суддів - Красвітної Т.П., Куценко Т.Р.
при секретарі - Горобець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2010 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Деркач Світлани Василівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, -
В С Т А Н О В И Л А:
26 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною скаргою на дії державного виконавця. В обґрунтування скарги посилається на те, що 26 червня 2009 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення про зобов’язання заявниці звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0018га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1. На підставі зазначеного рішення 05 листопада 2009 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області видав виконавчий лист та на підставі якого державний виконавець Деркач С.В. відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 03.12.2009 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження. В порушення вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» їй не була надіслана копія цієї постанови та по наявність якої вона дізналася лише 16.02.2010 року у зв’язку з чим вважає, що строк оскарження постанови пропущений з поважних причин. Вважає постанову про відкриття виконавчого провадження незаконною тому, що резолютивна частина рішення суду виключає здійснення виконавчого провадження у зв’язку з чим, державний виконавець повинен був винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, 16.02.2010 року державний виконавець склав акт і почав вимагати від заявниці зруйнування самовільно збудованої прибудови. Вважає, що такі дії державного виконавця виходять за межі посадових обов’язків державного виконавця тому, що це не передбачено судовим рішенням та виконавчим документом та спрямовані на припинення її прав, як фактичного власника нерухомого майна. Просила суд визнати дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними та скасувати вищезазначену постанову.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2010 року у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та винести нову ухвалу за якою визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області неправомірними та скасувати постанову державного виконавця від 03 грудня 2009 року про відкриття виконавчого провадження, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що державний виконавець Деркач С.В. відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 03.12.2009 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого 05 листопада 2009 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області на примусове виконання рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2009 року за позовом Синельниківського міжрайонного прокурора в інтересах територіальної громади м. Синельникове в особі виконавчого комітету Синельниківської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, яким ухвалено: зобов’язати ОСОБА_1 звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0018га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.
Відмовляючи у задоволенні вимог за скаргою, міськрайонний суд виходив з того, що вимоги заявниці не відповідають вимогам закону; та суд не вважає наявність фактів, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, встановленою.
Відповідно до вимог ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.
Згідно статті 385 ЦПК України, - скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
У відповідності з ч.3 статті 387 ЦПК України, - якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийнятті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За змістом статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», - державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий лист і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбачений цим Законом, та пред’явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Судова колегія приходить до висновку, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2009 року вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця та не порушують прав і свобод заявниці ОСОБА_1, а її доводи у скарзі зводяться до незгоди із судовим рішенням, та це не є підставою для визнання дій чи рішень державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження неправомірними, тому ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням матеріального та процесуального норм права у зв’язку з правильним вирішенням справи, і законних підстав для її скасування та постановлення нової ухвали про визнання дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження неправомірними – не має, та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, що саме не відноситься до компетенції судових органів, - апеляційна судова інстанція також не вбачає.
Керуючись ст.ст.304,307, п.1 ч.1 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий суддя
Судді колегії