Головуючий у 1 інстанції - Зосименко С.Г.
Справа № 22ц-5177/2010р. Доповідач – Черненкова Л.А.
Категорія -27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А.
суддів - Куценко Т.Р., Красвітної Т.П.
при секретарі - Горобець К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на оскарження ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2010 року про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору поруки недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А:
06 листопада 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 05.10.2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 91262 згідно якому позичальник отримав у позивача строковий кредит у сумі 5000 доларів США на умовах сплати відсотків у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.10.2009 року. Але вказаний відповідач належним чином свої зобов’язання не виконує та станом на 22.09.2009 року має заборгованість за кредитним договором у сумі 1243,19 доларів США. Зобов’язання за кредитним договором забезпечено договором поруки № 91262 від 05.10.2007 року, укладеного позивачем з відповідачкою ОСОБА_2 Вимога, що пред’явлена до поручителя щодо виконання зобов’язання залишена без задоволення. Просив суд стягнути з відповідачів солідарно на користь ПриватБанку заборгованість у розмірі 1243,19 доларів США за кредитним договором № 91262 від 05.10.2007 року та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом 19 листопада 2009 року, яку уточнив 11 лютого 2010 року та просив суд визнати недійсними з моменту укладання кредитний договір № 91262-cred від 05 жовтня 2007 року, який укладено між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Будинок Губернатора»; визнати недійсним з моменту укладення згідно до приписів ч.2 ст.548 ЦК України договір поруки № 91262 від 05.10.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Будинок Губернатора»; зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Будинок Губернатора» повернути ОСОБА_1 суму у розмірі 6145,97 грн.; на відшкодування матеріальних збитків стягнути з відповідача у зв’язку із вчиненням недійсного правочину 6145, 97 гривень згідно п.2 ст.216, п.2 ст.230 ЦК України; на відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача у зв’язку із вчиненням недійсного правочину 10 000 грн. згідно п.2 ст. 216 ЦК України, посилаючись на порушення банком ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у зв’язку з відсутністю у Банку ліцензії на здійснення валютних операцій.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2010 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі повторної неявки позивачів без поважних причин у судове засідання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 13.04.2010 року про залишення позовних заяв без розгляду – скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та в межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.
Але погодитись з висновком суду першої інстанції не можна тому, що в матеріалах справи не має відомостей про належне повідомлення позивача про час і місце судового засідання, то відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України це є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для вирішення цього питання.
Вимоги апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду також щодо первісного позову ПАТ КБ «ПриватБанку» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - судова колегія вважає неспроможними, тому, що позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» не оскаржував вказане судове рішення. Ухвала про залишення позову без розгляду не порушує їх прав на звернення до суду з такими же позовними вимогами.
Керуючись ст.ст.303,304, п.4 ч.2 ст.307, п.3 ч.1 ст.312, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2010 року – скасувати в частині залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору поруки недійсним, і справу направити на новий розгляд до того ж суду.
В іншій частині ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2010 року про залишення без розгляду позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий суддя
Судді колегії