Справа №2-355/2010 рік.

Р І Ш Е Н Н Я
 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 липня 2010 року                                                                                                     м. Одеса.

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Позняка В.С.

при секретарі        -   Голованець Н.Б.,

представників відповідачів Желяскової О.М., Масловського М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні (зал судових засідань №6) у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного Казначейства України, Головного Управління Державного Казначейства України в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду,  

ВСТАНОВИВ:

      Позивач звернувся з позовом до Державного Казначейства України, Головного Управління Державного Казначейства України в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду посилаючись на те, що 11.09.2007 року слідчим Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області Лободою А.А. у відношенні нього порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України та оголошено розшук, хоча він ніде не ховався і жив по відомій слідчому адресі.  Цього ж дня  на підставі погодженого з прокуратурою Суворовського району м. Одеси подання слідчого про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту Суворовським районним судом м. Одеси винесено постанову про надання дозволу на  затримання ОСОБА_5 та доставку до суду під вартою для обрання запобіжного заходу.

    Не маючи засобів для існування, так як у нього були вилучені транспортні засоби, придбані для роботи, та не будучи повідомленим про рішення суду, позивач був змушений в пошуках роботи виїхати до Російської Федерації. Прикордонний контрольУкраїни та Російської Федерації перетнув без перешкод. Однак, повертаючись додому з Росії 04.04.2008р. ОСОБА_3 був затриманий працівниками лінійного відділу на станції Москва-Київська на Київському вокзалі м. Москви та утримувався під вартою до 16 травня 2008 р.

    Як слідує із матеріалів, які послужили підставою для порушення кримінальної справи, 26.07.2007 р. ОСОБА_6 звернувся в органи міліції з заявою, в якій просив прийняти міри до ОСОБА_3, який заволодів його майном шахрайським шляхом. До вказаної заяви ОСОБА_6 додав документи, які підтвержують наявність між ним та ОСОБА_3 цивільно-правових відносин. В позовній заяві від 21.06.2007 р., направленій в Суворовський районний суд м. Одеси, він просив визнати угоду про обмін та договір купівлі-продажу автомобілю, заключені  між ним та ОСОБА_3 недійсними та повернути йому автомобіль МАН з причепом. Маючи в нвявності вказані документи та не опитавши ОСОБА_3, 30.07.2007 р.слідчий порушив кримінальну справу у відношенні ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч. 4 КК України. Як пояснив в своїй скарзі  на постанову про порушення кримінальної справи ОСОБА_3, видаючи ОСОБА_6 довіреність на право користування а/м «Даймлер Крайслер», він не мав наміру передавати цей автомобіль у власність ОСОБА_6, так як він знаходився в заставі у банку. В той же час, передаючи у користування ОСОБА_6вищевказаний автомобіль, ОСОБА_3 підтвердив свій намір вернути йому борг у сумі 3000 дол. США. Досконально вивчившм всі обставини справи, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи.

    Постанововою судді Суворовського району м. Одеси Бобовським К.Ю. від 21.04.2008р. постанова слідчого Хаджибейського ВМ Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області Лободи А.А. про порушення кримінальної справи по ст.190 ч.4 КК України у відношенні ОСОБА_3 скасована. Ухвалою Колегії по кримінальним справам Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2008 року постанова судді Суворовського районного суду м. Одеси Бобовського К.Ю. від 21.04.2008 р. про  скасування постанови про порушення кримінальної справи по ст.190 ч. 4 КК України залишена в силі.

У відповідності зі ст. 2368 КПК України постанови судді, що вступили в законну силу, "Про скасування постанови", "Про порушення кримінальної справи" спричиняє скасування запобіжного заходу, повернення вилучених речей і відновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювалися обмеження.

Арешт, накладений слідчим на  майно ОСОБА_3 був скасований, але органи досудового слідства не повернули вилучені автомобілі.

Все це привело до морального страждання ОСОБА_5, який після повернення з Москви  став часто знаходитися у лікарні, у нього дуже погіршилися стосунки з дружиною,  внаслідок чого вони не проживають разом, не ведуть спільне господарство. Через часті пропуски на роботі матір ОСОБА_5.(доглядала за сином в лікірні) звільнили з роботи, вона стала бізробітною.  Батьки позивача дуже переживали і на підставі цього теж почали  хворіти. Позивач знаходиться на утримані у батьків, із-за цього всього став зловживати алкоголем.

Необґрунтоване залучення його до кримінальної відповідальності, утримання під вартою (з 5 квітня по 16 травня 2008 р.), позбавили його конституційного права на свободу і особисту недоторканність, що призвело до позбавлення можливості реалізації своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми та інших негативних наслідків, у зв'язку з чим ОСОБА_5 була завдана моральна шкода.

    Після необґрунтованого притягнення його до кримінальної відповідальності і утримання під вартою, його стан здоров'я різко погіршилося. За період з травня 2008 року, згідно записів в амбулаторній картці відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ ДТГО «Львівська залізниця»,  по теперішній час він неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозами: нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу; лівобічна цервікобрахіалгія, зумовлена остеохандрозом хребта з вираженим болевим синдромом; хронічний холецистит; реактивний панкреотит; гіпертонічна хвороба ІІ ст ст. 1 ризик 3; гострий трахеобронхіт.

    Дискредитація його арештом і залученням до кримінальної відповідальності позбавили можливості реалізації своїх звичок і бажань, втрату здоров'я, роботи і заробітку, все це привело до погіршення відносин з оточуючими його людьми і до порушення нормального життєвого циклу, що постійно вимагає додаткових витрат для створення нормального існування.

    Спричинені йому моральні страждання він оцінює в 200 000,00 гривень.

    Представники відповідачів Державного казначейства України Головного управління Дежавного казначейства України в Одеській області та Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області позов не визнали та пояснили, що позивач зазначає, що у зв'язку із порушенням у відношенні нього 11.09.2007 року кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України  слідчим Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, йому спричинена моральна шкода у сумі 200 000,00 гривень,

з тих підстав, що стан його здоров'я погіршився у зв'язку з порушенням у відношенні нього кримінальної справи, то позивачем об'єктивно не доведено, що його захворювання виникли саме внаслідок проведення досудового слідства. Аналогічно, по іншим захворюванням не доведено причинно-наслідкового зв'язку між хворобами ОСОБА_5 та проведенням у відношенні нього досудового слідства.

    Доводи позивача щодо розпаду шлюбу, звільнення матері з роботи, погіршення стану здоров’я батьків, пов'язаних в порушенням у відношенні ОСОБА_3 кримінальної справи уявляються надуманими.

    Представник відповідача Держаного казначейства України,  Головного управління Дежавного казначейства України в Одеській області позов не визнав і пояснив, що

позивачем ОСОБА_3 не доведені обставини та не представлені докази його позовних вимог про відшкодування  моральної шкоди.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд уважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 11.09.2007 року слідчим Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області Лободою А.А. у відношенні ОСОБА_3 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України та оголошено розшук, хоча він ніде не ховався і жив по відомій слідчому адресі.  Цього ж дня  на підставі погодженого з прокуратурою Суворовського району м. Одеси подання слідчого про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту Суворовським районним судом м. Одеси винесено постанову про надання дозволу на моє затримання та доставку до суду під вартою для обрання запобіжного заходу.

    Не маючи засобів для існування, так як у нього були вилучені транспортні засоби, придбані для роботи, та не будучи повідомленим про рішення суду, позивач був змушений в пошуках роботи виїхати до Російської Федерації. Прикордонний контрольУкраїни та Російської Федерації перетнув без перешкод. Однак, повертаючись додому з Росії 04.04.2008р. ОСОБА_3 був затриманий працівниками лінійного відділу на станції Москва-Київська на Київському вокзалі м. Москви та утримувався під вартою до 16 травня 2008 р.

    Постанововою судді Суворовського району м. Одеси Бобовським К.Ю. від 21.04.2008р. постанова слідчого Хаджибейського ВМ Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області Лободи А.А. про порушення кримінальної справи по ст.190 ч.4 КК України у відношенні ОСОБА_3 скасована. Ухвалою Колегії по кримінальним справам Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2008 року постанова судді Суворовського районного суду м. Одеси Бобовського К.Ю. від 21.04.2008 р. про  скасування постанови про порушення кримінальної справи по ст.190 ч. 4 КК України залишена в силі.

Необґрунтоване залучення його до кримінальної відповідальності, утримання під вартою (з 5 квітня по 16 травня 2008 р.), позбавили його конституційного права на свободу і особисту недоторканність, що призвело до позбавлення можливості реалізації своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми та інших негативних наслідків, у зв'язку з чим ОСОБА_5 була завдана моральна шкода.

    Після необґрунтованого притягнення позивача до кримінальної відповідальності і утримання під вартою, призвело до погіршення стану здоров'я . За період з травня 2008 року, згідно записів в амбулаторній картці відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ ДТГО «Львівська залізниця»,  по теперішній час він неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозами: нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу; лівобічна цервікобрахіалгія, зумовлена остеохандрозом хребта з вираженим болевим синдромом; хронічний холецистит; реактивний панкреотит; гіпертонічна хвороба ІІ ст ст. 1 ризик 3; гострий трахеобронхіт.

Відповідно до ст.3 ЗУ„Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" відшкодовується заробіток та інші грошові доходи, які позивач втратив внаслідок незаконних дій та моральна шкода.

Згідно до ст.1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури, або суду.

    Позивачу були заподіяні моральні страждання, які привели до порушення протягом тривалого часу (з 2008р. по 2010 рік) його нормального життєвого циклу, що вимагає додаткових витрат для відновлення колишнього стану.

Незаконне утримання під вартою з 05.04.2008. по 16.05.2008р., підірвало стан здоров'я позивача і привело до гіпертонічної хвороби, остеохондрозу, нейроциркуляторної дистонії по гіпертонічному типу.    

Вилучення автомобілів, придбаних для роботи, позбавило позивача та його родичів засобів для існування та пересування.

    Після необґрунтованого притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності і утримання під вартою, його стан здоров'я різко погіршилося. За період з травня 2008 року, згідно записів в амбулаторній картці відділкової лікарні ст. Івано-Франківськ ДТГО «Львівська залізниця»,  по теперішній час він неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозами: нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу; лівобічна цервікобрахіалгія, зумовлена остеохандрозом хребта з вираженим болевим синдромом; хронічний холецистит; реактивний панкреотит; гіпертонічна хвороба ІІ ст ст. 1 ризик 3; гострий трахеобронхіт, що підтверджується копіями  медичної картки амбулаторного хворого, випискою з історії хвороби стаціонарного хворого,эпікриз-виписки № 10822 від 02.11.99р.,  заключенням кардіолога.

    Тимчасове непрацевлаштування і відсутність постійного заробітку, тому що ОСОБА_3 з 2008 р. по теперішній час змушений займатися захистом своїх прав і доведенням своєї невинності, при цьому нести великі матеріальні витрати. Завдяки незаконним діям органів досудового слідства він втратив родину, дружина покинула його і проживає окремо.

Дискредитація ОСОБА_3 арештом і залученням до кримінальної відповідальності позбавили можливості реалізації своїх звичок і бажань,  втрата здоров'я, роботи і заробітку, все це привело до погіршення відносин з оточуючими його людьми і до порушення нормального життєвого циклу, що постійно вимагає додаткових витрат для створення нормального існування.

Спричинені моральні страждання позивач оцінює в 200 000,00 (двісті тисяч ) гривень.

Відповідно до п.13 Положення про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду "відшкодування громадянинові шкоди за рахунок коштів державного бюджету провадиться у випадках, передбачених пунктами 1,3,4 ст.3 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

    В позовних вимогах ОСОБА_3 до Головного Управління Державного Казначейства України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду – відмовити, так як згідно Положення про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду відшкодування громадянинові шкоди проводиться за рахунок коштів державного бюджету, розпорядником  якого являється Державне Казначейство України, а не його управління.

    Керуючись ст.ст. 22, 1167, 1176  ЦК України, Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного Казначейства України, Головного Управління Державного Казначейства України в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду - задовольнити частково.

    Стягнути з Державного Казначейства України на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 200 000 (двісті тисяч гривень) 00 копійок.

    В позовних вимогах ОСОБА_3 до Головного Управління Державного Казначейства України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду - відмовити.

    Судові витрати віднести за рахунок держави.

    Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк  з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    СУДДЯ: