ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2010 р. Справа № 2a-2118/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Скільський І.І.
при секретарі Богусевич А.С.,
за участю сторін:
представника позивача – не з`явився,
відповідача – не з`явився.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Прокурора Тисменицького району в інтересах держави в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн., -
ВСТАНОВИВ:
08 червня 2010 року Прокурор Тисменицького району в інтересах держави в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області 07.08.2009 року за результатами перевірки складено акт № 019854 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час надання приватним підприємцем ОСОБА_1 послуг з перевезення вантажу. Працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області виявлено відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області 11.08.2009 року щодо приватного підприємця ОСОБА_1, винесено постанову № 068606 про застосування фінансових санкцій на суму 1700 грн.
Прокурор в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення фінансових санкцій з приватного підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700 гривень є обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що автомобільний перевізник –це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
У статті 48 Закону України N 2344-III від 05.04.2001 р. зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника –ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Законодавством України, зокрема Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 року № 1961-IV, передбачено обов`язковість страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
У відповідності до пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб’єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в частині 2 статті 124 Конституції України.
В судовому засіданні встановлено, що з 03.08.2009 року по 07.08.2009 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області проводилася планова перевірка суб`єкта господарювання ОСОБА_1, за результатами якої виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час надання послуг з перевезення вантажу. Під час перевірки встановлено порушення вимог абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України „Про автомобільний транспорт” –на транспортний засіб марки ЗИЛ 137 спт державний номер НОМЕР_2 відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-проравової відповідальності власника наземних транспортних засобів.
За результатами перевірки складено акт № 019854. На підставі вказаного акту 11.08.2009 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо приватного підприємця ОСОБА_1 винесено постанову № 068606 про застосування штрафних санкцій на суму 1700грн. за порушення, передбачені абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином відповідачем сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень на момент розгляду справи добровільно не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтей 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 в користь Державного бюджету України, рахунок №31110106700002, УДК в м.Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО –836014, код одержувача –20568100, фінансові санкції по постанові № 068606 на суму 1700 грн. ( одна тисяча сімсот гривень).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 28.07.2010 року.