ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
РІШЕННЯ
Іменем України
|
07.08.2007 |
Справа №2-27/7662-2007 |
За позовом - СПД ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
До відповідача - Управління ПФУ в Керч, м. Керч, ш. Героїв Сталінграду, 60/1.
Про стягнення матеріальної і моральної шкоди у розмірі 2771 58 грн.
Суддя Н.В.Воронцова
представники:
Від позивача - Лужинська А. М., дор. у справі.
Від відповідача - ОСОБА_2, дор. у справі.
Суть спору: Позивач звернувся до Управління ПФУ в Керч з позовом про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 271,58 грн. і моральної шкоди у розмірі 2500 грн. і вартість проїзду у розмірі 88,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в наслідок необхідності захисту свої прав і інтересів в судових засіданнях по справі №2-19/14962 - 206 А позивач поніс матеріальні втрати: 271,58 грн. в зв'язку проїздом для забезпечення явки на судові засіданні в суді першої і апеляційної інстанції та 8 грн. за направлення рекомендованої кореспонденції. Також повідомив, що відповідач своїми діями спричинив йому моральні страждання та наніс шкоду його діловій репутації.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Відповідач у відзив на позов повідомив про те, що його дії були цілком обґрунтованими та ґрунтувалися на нормах чинного законодавства України.
Позивач клопотанням від 03.07.2007 р. збільшив суму позову на величину вартості проїзду до господарського суду АР Крим на суму 88,00 грн.
Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що вважає, що провадження по справі необхідно припинити. Вказане обґрунтовує тим, що відносини між ним і позивачем є публічно - правовими, оскільки відповідач в особі держави є носієм владних повноважень. До того ж вказав, що чинним законодавством України не передбачено відшкодування органами ПФУ моральної шкоди. Спеціального закону, що передбачає відшкодування органами ПФУ моральної шкоди, не має.
Позивач заявою від 01.08.2007 р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 455,88 грн. і моральну шкоду у розмірі 2500 грн.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача. Відповідач з вказаним уточненням був ознайомлений.
Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Управління ПФУ в м. Керч звернулося до суду з позовом до СПД ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по страховим внескам у розмірі 251,52 грн.
Постановою ГС АР Крим від 14.12.2006 р. по справі №2-19/14962 -2006А позов Управління ПФУ в м. Керч було задоволено та з СПД ОСОБА_1 було стягнено 251,52 грн. заборгованості.
Не погодившись з вказаною постановою, СПД ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду.
По результатам розгляду вказаної скарги, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.03.2007 р. постанову ГС АР Крим від 14.12.2006 р. по справі №2-19/14962 -2006А та постановлено нове рішення, яким Управлінню ПФУ в м. Керч у позові було відмовлено.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема:
- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, як її завдала.
При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Позивач вказує на той факт, що в зв'язку з необхідністю захисту свого нарушеного права, він поніс витрати, пов'язані з прийняттям участі в судових засіданнях у вигляді оплати за переїзд в м. Сімферополь і м. Севастополь.
Справа №2-19/14962 -2006А була розглянута відповідно до норм КАСУ.
Відповідно до ст.. 91 КАСУ витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населенного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, відшкодування вказаних витрат в сумі 279,58 грн. ( 271,58 грн. + 8 грн. ) позивачу необхідно було заявити в рамках справи №2-19/14962 -2006А, оскільки це судові витрати саме по цій справі.
Відповідно до п. п. 9 ч. 2 ст.. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст.. 1166 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Однак позивачем представлені медичні довідки за період 03.07.2006 р. - 10.07.2006 р., а провадження по справі №2-19/14962 -2006А було розпочате 04.09.2006 р. При цьому всі процесуальні документи по вказаній справі свідчать про те, що особисто ОСОБА_1 в судових засіданнях участі не приймала.
Крім того, в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.03.2007 р. дії управління ПФУ в м. Керч не визнані неправомірними, а у позові було відмовлено в зв'язку з його необґрунтованістю.
Позивач необхідним образом не обґрунтував в чьому власне заключався підрив його ділової репутації та моральні страждання.
Позивач не довів також наявність причинно - наслідкового зв'язку між діями відповідача і моральною шкодою.
Що ж стосується відшкодування 88 грн. за проїзд до м. Сімферополя в зв'язку з розглядом даної справи, суд також відмовляє у задоволенні позову, оскільки у стягненні 279,58 грн. позивачу відмовлено.
При таких обставинах справи, у позові необхідно відмовити у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.