Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
25 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Шестакової Н.В.
суддів: Берзіньш В.С.
Куртлушаєва І.Д.,
при секретарі Галіч Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: виконавчий комітет Малоріченської сільської ради про визнання заповіту недійсним,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2008р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, третя особа: виконавчий комітет Малоріченської сільської ради про визнання недійсним на підставі ст.ст.225,1270 ЦК України заповіту, посвідченого 22.03.2007 року секретарем Малоріченської сільської ради, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів все своє майно у рівних частках ОСОБА_5 і ОСОБА_4. Позовні вимоги мотивовані тим, що спадкодавцю на час складення заповіту виповнилось 75 років та за станом здоров ’ я він не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними. В подальшому позовні вимоги було уточнено та позивач вважав заповіт недійсним і у зв’язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_3 його не підписував.
Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2008 року ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.
На вказане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, неналежну оцінку доказів по справі та неповне з ’ ясування обставин справи, порушення вимог ст.213 ЦПК України.
В ході розгляду справи апеляційним судом до участі у ній було залучено ОСОБА_3 як правонаступника відповідача ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1
В засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги не заперечував.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення по суті спору з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд виходив з необгрунтованності позовних вимог, зокрема зазначивши, що заповідач ОСОБА_3 станом на день складення заповіту - 18.03.2007р. на обліку у психіатра не знаходився та міг розуміти значення своїх дій і керувати ними; твердження представника позивача про те, що ОСОБА_3 заповіт не підписував не підтверджені об’єктивними доказами та у суду немає підстав не довіряти посадовій особі виконавчого комітету Малоріченської сільської ради Трачуку С.В.
Проте такі висновки суду не в повній мірі узгоджуються з матеріалами справи та їх зроблено судом з порушенням норм матеріального і процесуального права.
2
Згідно зі ст.ст.10,11,60,143 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі; суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть учать у справі.
Із матеріалів справи слідує, що уточнивши обґрунтування позовних вимог також тим , що спадкодавець ОСОБА_3 його не підписував, представник позивача неодноразово звертався до суду з письмовою заявою про призначення судової почеркознавчої експертизи, проте, в порушення вищезазначених норм ЦПК України, суд відмовив у її призначенні лише на тій підставі, що у суду немає підстав не довіряти показанням свідка, який є посадовою особою органу місцевого самоврядування (а.с.111,121,154 т.1).
Відповідно до ст.ст.303,309ч.1п.п.3-4 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ч.1ст.1257 ЦК України нікчемним є заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.
Згідно з нормами ст.1247 ЦК України загальними вимогами до форми заповіту є: складання заповіту у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст.1251-1252 цього Кодексу.
Вимоги до форми заповіту, передбачені нормами ст.1247 ЦК України, названі загальними тому, що вони стосуються як випадків посвідчення заповіту нотаріусом, так і іншими особами, яким законом надані такі повноваження, специфіка ж посвідчення заповітів встановлюється в нотаріальній процедурі, тобто Законом України “Про нотаріат” та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Названі в указаній статті вимоги мінімально необхідні, а їх недотримання є підставою для визнання заповіту нікчемним.
За клопотанням представника ОСОБА_2 ухвалою Апеляційного суду АРК від 08.07.2009р. було призначено судову почеркознавчу експертизу.
Відповідно до висновку №3109 від 05.02.2010р. судової почеркознавчої експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз рукописний запис в заповіті від 22.03.2007р. та підпис, розташований в заповіті від 22.03.2007р. зліва під рукописним записом , виконано не ОСОБА_3, а іншою особою(а.с.14-17 т.2).
Таким чином, заповіт , посвідчений 22.03.2007 року секретарем Малоріченської сільської ради, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів все своє майно у рівних частках ОСОБА_5 і ОСОБА_4, не було підписано заповідачем ОСОБА_3 особисто, і відповідно до положень ст.1257 ЦК України цей заповіт є нікчемним.
Частиною 2 ст.215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) та що у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Проте враховуючи наявність спору щодо недійсності правочину – заповіту, встановлені обставини по справі, те, що позивачем не доведено обгрунтованність позову в частині визнання заповіту недійсним на підставі ст.225 ЦК України, колегія вважає, що
3
позов підлягає задоволенню частково та позовні вимоги про встановлення нікчемності правочину на підставі ч.1ст.1257 ЦК України підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені ним на оплату судової почеркознавчої експертизи у сумі 1491,36грн.(а.с.11-13 т.2).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2008 року – скасувати. Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати недійсним заповіт, посвідчений 22 березня 2007 року секретарем Малоріченської сільської ради, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів все своє майно у рівних частках ОСОБА_5 і ОСОБА_4.
Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз рр №32152272210502, ОКПО 34740405, Банк ГУГКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026 – 1491грн.36коп.(одна тисяча чотириста дев’яносто одна грн. 36коп.), а саме: по 745,68грн. з кожного.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді: Шестакова Н.В.
Берзіньш В.С.
Куртлушаєв І.Д.