Справа № 2-а-1881, 2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 серпня 2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

    головуючого – судді Маржиної Т.В.

    при секретарі – Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області про зобов’язання донарахувати щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни за 2007 – 2010 роки в сумі 1974 грн. 90 коп., -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і має статус дитини війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2007 - 2010 роках така надбавка йому не нараховувалась і виплачувалась у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму замість належних 30%.  

    В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву, в якій підтримава позовні вимоги, просив їх задовольнити та розглянути справу в його відсутність.

    Представник Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області в судове засідання не з’явився, надав суду заву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, а також заперечення, згідно яких відповідач позов не визнає, мотивуючи тим, що розмір мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно обчислювати 30% надбавки до пенсії, законодавчо не визначений; застосовувати мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим частини першої статті 28 Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) не можна, оскільки він застосовується виключно для визначеня розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а не надбавок до пенсій; у 2008 -2009 роках надбавка до пенсії як дитині війни позивачу виплачувалась у розмірі 10% прожиткового мінімуму згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка набрала чинності з 22.05.2008 року; Пенсійний фонд не можна зобов’язати здійснити вазані в позові виплати, оскільки вони повинні фінансуватись з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Також відповідач просив застосувати наслідки пропуску звернення до суду з наданим позовом, оскільки позивач не навів причин поважності пропуску такого строку.

    Вирішуючи надану справу на основі наявних у суду матеріалів, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

    Оскільки позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується його паспортом, він відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-1У від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, має статус дитини війни. Про це наявна відмітка в його пенсійному посвідченні. Зазначеним Законом встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

    Статтею 6 вказаного Закону визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Статтею 3 цього ж Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

    Таким чином, на позивача поширюється дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і він має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.  

    Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Судом не може бути прийнято до уваги як підставу ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії те, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни", не вирішено у законодавчому порядку. Відсутність визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни" не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та підтримки як дитини війни.

    Згідно ст. 8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

    Н а час розгляду справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної   заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

    Суд вважає законними вимоги позивача про донарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, за періоди з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки внесення Законом „Про державний бюджет України на 2008” рік змін до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” суперечить вимогам Конституції України, Бюджетного кодексу України, про що також висловився Конституційний Суд України в Рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни” із урахуванням ст. 111 цього ж Закону, а також в рішенні Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнавши неконституційними положення п.п.2 п.41 розділу П „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними. Згідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Відповідно, підвищення до пенсії дітям війни за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 2.05.2008 року по 31.12.2008 року повинно визначатись, виходячи із попередньої редакції ст. 6 Закону „Про соціальний захист дітей війни”, а саме 30% прожиткового мінімуму з підстав, наведених вище. Позивачу ж, згідно довідки Управління Пенсійного фонду в м. Первомайську, таке підвищення виплачувалось у розмірі 10%.

    Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч.3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовуєтьс судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідач у запереченнях проти позову просить застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду. Наведені позивачем у позові причини пропуску строку позовної давності суд не вважає поважними. За таких обставин вимоги позивача за 2007 рік підлягають задоволенню з 03.08.2007 року.

    З наведених вище підстав суд вважає законними і обгрунтованими вимоги позивача про  донарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік. Так, Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Як зазначено вище, згідно рішення конституційного Суду України №10-рп-2008 від 22.05.2008 року такий розмір повинен складати 30% прожиткового мінімуму, а позивачу у 2009 році виплачувалось щомісяця по 10%.

    Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, коли наявні підстави дл звільнення від доказування, визначені ст. 61 ЦПК України. Підстав для звільнення позивача від доказування судом не встановлено. Однак позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що у 2010 році йому не нараховувалась, або нараховувалась не в повному обсязі державна соціальна допомога як дитині війни. Тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, як не доведені позивачем.  

    Керуючись ст.ст. 19, 22, 55, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-І від 18.11.2004 року, рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, №10-рп-2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 8, 10-12, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

    Позов задовольнити частково.

    Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області провести перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 до 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 03.08.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та за весь 2009 рік, донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за вказаний період.

    В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    СУДДЯ: