Справа № 214/8239/20

2/214/1029/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

25 серпня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого судді - Гриня Н.Г.,

секретаря судового засідання - Кушнерук Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу 214/8239/20 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом 02 грудня 2020 року, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.10.2008 року в розмірі 14 698,86 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог вказано, 14.10.2008 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н. Відповідачу Банком було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт у розмірі 4000,00 грн., який в подальшому було збільшено до 5310,00 грн. Таким чином банк свої зобов`язання за Договром виконав в повному обсязі , а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договром та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобовязавсяч повернути витрачену частину кредитного ліміму відповідно до умов Договрору, але в процесі користування кредитним рахунком не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, у звязку з чим станом на 18.10.2020 року має заборгованість у розмірі - 14 698, 86 грн., з яких: тіло кредиту - 8853, 08 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625- 3182,32 грн. та нараховану пеню- 2663,46 грн., яку представник позивача просить суд стягнути з позичальника в примусовому порядку

Ухвалою суду від 13.01.2021 року відкрито провадження та прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.53)

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив розглядати справу за його відсутності, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, про що в матеріалах справи маються поштове повідомлення. Про поважність причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом, банк зазначив, що на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил, яка підписана сторонами, й Умов та Правил, які погоджені з відповідачем, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у розмірі 4 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. (а.с. 17)

На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надало анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил, яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» трьох різних видів; витяг з Умов та Правил надання банківських послуг. (а.с. 6-14, 19-28)

Водночас надана позивачем анкета-заява від 14 жовтня 2008 року, яка підписана ОСОБА_1 , не містить відповідного волевиявлення заявника з отримання будь-якої із запропонованих АТ КБ «ПриватБанк» кредитних карт. (а.с. 17)

В той же час надана АТ КБ «ПриватБанк» виписка за карткою № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за період з 14.10.2008 по 01.03.2020 (а.с. 38-47), свідчить про отримання відповідачем від Банку кредитних коштів.

З наданої АТ КБ «ПриватБанк» довідки вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк було видано ОСОБА_2 картку № НОМЕР_2 терміном дії до травня 2017 року. (а.с. 110)

Також АТ КБ «ПриватБанк» надано довідку про зміну умов кредитування, з якої вбачається, що 22 березня 2017 року відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_3 та цього ж дня було встановлено кредитний ліміт в розмірі 5310,00 грн. (а.с. 15)

Суд виходить з того, що надання банком ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується випискою з рахунку відповідача та частковим погашенням заборгованості, що свідчить про існування кредитних правовідносин між сторонами.

В той же час з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № б/н від 14 жовтня 2008 року (а.с. 8-9), станом на лютий 2010 року, вбачається отримання кредитних коштів в розмірі 5310,00 грн.

Водночас із наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 14 698,86 грн. утворилась вже у жовтні 2020 року, тобто після закінчення строку дії картки № НОМЕР_1 .

Оскільки строк дії даного кредитного договору закінчився із закінченням строку дії кредитної картки, то у банка відсутні підстави надавати кредитні кошти за рахунок овердрафту після закінчення строку дії картки.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що відповідач не виконував узяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню в розмірі 8853,08 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять підтвердження, що саме ці Умови (а.с. 19-24) розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами у визначеному розмірі, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14 жовтня 2008 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17

Окрім цього надані позивачем довідки про строк дії картки та про зміну кредитного ліміту (а.с. 15-16), виписка з рахунку ОСОБА_1 (а.с. 38-47) не містять відомостей про те, що відповідачем було отримано саме карту «Універсальна».

Також не можуть вважатися належними і допустимим доказами на підтвердження видачі відповідачу кредитної картки й надана банком комп`ютерна роздруківка фотознімка відповідача з пластиковою карткою, оскільки на ній не відображено інформації щодо номера картки, строку її дії, та на підставі якого саме договору вона видавалася.

За таких обставин АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердило належними і допустимими доказами погодження з ОСОБА_1 розміру процентів за користування кредитними коштами, а тому у задоволенні позовних вимог зі стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 3182,32 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог АТ КБ «ПриватБанку» з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в розмірі 1266,02 грн.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 625, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89,141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського 1-д) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»:

- заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.10.2008 року станом на 18.10.2020 року, в загальному розмірі 8853 (вісм тисяч вісімсот п`ятдесят три ) грн. 08 коп.;

- судовий збір в розмірі 1266 (одна тисячу двісті шістдесят шість) грн. 02 коп.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його підписання.

Повне рішення складено та підписано 25 серпня 2021 року.

Суддя Н.Г. Гринь