22-ц/804/2257/21

265/5710/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 265/5710/20

Номер провадження 22-ц/804/2257/21

Донецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Ткаченко Т.Б. (суддя-доповідач), Мальцевої Є.Є., Попової С.А.,

секретар - Сікора М.М.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 червня 2021 року, у складі судді Адамової Т.С., повний текст рішення складено 17 червня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання майна спільною власністю подружжя та стягнення вартості ? частини,

В с т а н о в и в:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

01 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати автомобіль «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , спільною сумісною власністю подружжя та стягнути з відповідачки вартість 3/4 частини вказаного автомобіля.

Після проведеної судової автотоварознавчої експертизи по справі позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідачки в порядку поділу спільного майна подружжя компенсацію за автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , грошову суму у розмірі 140783,72 гривень.

В мотивування позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що 18 червня 2011 року ним за власні кошти придбано автомобіль Богдан 211040-82. 05 серпня 2015 року він уклав шлюб з ОСОБА_2 . Наприкінці 2018 року він продав автомобіль Богдан за 4200 доларів США, та 14 березня 2019 року вони з дружиною за 8000 доларів США придбали автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який оформили на відповідачку. Наприкінці грудня 2019 року сім`я розпалася. Всередині січня 2020 року він попав на автомобілі в ДТП, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Відповідач наполягла, щоб автомобіль ремонтувався на СТО «Лада», яка належить її батькові, на що він погодився, передав їй ключі, і більше автомобіля не бачив. Згодом йому стало відомо, що відповідач продала без його згоди спірний автомобіль своїй сестрі, а та, в свою чергу, іншій особі. Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 квітня 2020 року шлюб між сторонами розірвано.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та стягнення вартості 3/4 частини задоволено частково.

Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автомобіль «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації вартості 1/2 частини автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , грошову суму у розмірі 68630 гривень 65 копійок, припинивши його право власності на 1/2 частину вказаного автомобіля.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 38 гривень.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходив з того, що надані позивачем докази не підтверджують того факту, що 98870 гривень при покупці спірного автомобіля були його особистою власністю, тому як з декларації не вбачається, за продаж якого саме рухомого майна отримана позивачем зазначена сума, і чи є це майно особистою власністю ОСОБА_1 . Крім того, суду не надано належних доказів щодо продажу автомобіля Богдан 211040-82 у 2018 році, що є особистою власністю позивача, а генеральна довіреність не є таким доказом. Також необхідно зазначити, що генеральна довіреність від імені позивача видана 20 серпня 2018 року, про що позивач зазначає як про дату продажу автомобіля Богдан 211040-82, а автомобіль «Mitsubishi Lancer» сторони придбали 14 березня 2019 року, що майже на сім місяців пізніше.

Судом не прийнято до уваги посилання відповідачки про те, що частка позивача повинна бути зменшена на суму 45436,14 гривень, що складає вартість ремонту автомобіля, посилаючись на те, що позивач після припинення шлюбних відносин, не забезпечив схоронність спільного майна подружжя, а саме: потрапив в ДТП, після чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень, оскільки відповідачкою не доведено, що позивачем навмисно знищено чи пошкоджено спірний автомобіль.

Суд прийшов до висновку, що автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є спільною сумісною власністю сторін по справі та їх частки при його поділі повинні бути рівними.

Враховуючи, що відповідачка здійснила відчуження автомобіля «Mitsubishi Lancer» НОМЕР_1 проти волі іншого з подружжя, кошти використала не в інтересах сім`ї, то вартість такого автомобіля враховується при поділі між подружжям. При таких обставинах, позивач ОСОБА_1 має право на відшкодування їй 1/2 частки вартості зазначеного автомобіля.

Суд прийшов до висновку, що при визначенні вартості автомобіля на момент його продажу необхідно врахувати вартість відновлювального ремонту у розмірі 45436,14 гривень, та отримане позивачем страхове відшкодування у розмірі 23408,54 гривень, у зв`язку з чим з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню грошова сума у розмірі 68630,65 гривень, виходячи з наступного: 206105,98 гривень (середня ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску) - 45436,14 (вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer» НОМЕР_1 ) / 2 = 80334,92 гривень; 80334,92 гривень - 11704,27 (1/2 частка від отриманого позивачем страхового відшкодування) = 68630,65 гривень.

Судом враховано, що відчуження вказаного автомобіля відбулось не тільки поза волею позивача, а і без врахування його реальної ринкової вартості, у зв`язку з чим суд при поділі майна, враховує реальну вартість автомобіля, яка визначена вищевказаним висновком експерта.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

29 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення суду, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі, стягнув з ОСОБА_2 на його користь в порядку поділу спільного майна подружжя компенсацію за автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , суму в розмірі 126138,62 грн.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2021 року визначено склад колегії суддів: Ткаченко Т.Б. (головуючий суддя), Зайцева С.А., Мальцева Є.Є.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 09 серпня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2021 року визначено склад колегії суддів: Ткаченко Т.Б. (головуючий суддя), Попова С.А., Мальцева Є.Є.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд прийшов до помилкового висновку, що надані позивачем докази не підтверджують, що 98870 грн при покупці спірного автомобіля були особистою власністю позивача.

Судом не оцінено належних доказів щодо продажу автомобіля Богдан 211040-82 у 2019 році у вигляді виданої генеральної довіреності на ім`я ОСОБА_3 , який реалізував транспортний засіб 17 жовтня 2018 року, що підтверджується довідкою ТСЦ МВС № 1441 від 09 липня 2021 року.

Судом залишено поза увагою надану позивачем копію довідки про доходи за 2017-2019 роки з податкової інспекції м.Маріуполя, відповідно до якої у 4 кварталі 2018 року від продажу автомобіля Богдан 211040-82, 2011 року випуску, ним отримано 98870 грн.

Посилається на те, що стороною відповідачки під час розгляду справи введено в оману суд першої інстанції, подаючи неправдиві та недостовірні дані.

Судом помилково використані докази щодо вартості відновлюваного ремонту автомобіля, яка встановлена судом у розмірі 45436,14 грн, та її враховано при визначенні вартості автомобіля на момент його продажу. Вважає, що суду необхідно використовувати загальну суму ремонту з вирахуванням зношення запчастин 29290,25 грн, оскільки автомобіль 2007 року випуску.

Судом не враховано, що при пошкодженні автомобіля, що є спільною сумісною власністю подружжя винна третя особа, а не позивач.

Вказує, що наявні підстави відійти від рівності часток подружжя, оскільки його частка при поділі майна становить 126138,62 грн, виходячи за наступного розрахунку: 206105,98 грн (середня ринкова вартість автомобіля) - 29290,25 грн (вартість відновлюваного ремонту автомобіля з урахуванням зносу) = 176815,73 грн (реальна ринкова вартість автомобіля на момент продажу з врахуванням збитків після ДТП); 176815,73 грн - 98870 грн (особисті кошти позивача від продажу автомобіля Богдан 211040-82 грн = 77945,73 грн (залишкова сума, яка підлягає поділу між подружжям); 77945,73 грн/ 2 = 38972,86 грн (частка кожного з подружжя); 38972,86 грн - 11704,27 грн (1/2 частка від отриманого ним страхового відшкодування) = 27268,62 грн (його частка в порядку поділу спільного майна). Його загальна частка в спірному автомобілі становить 126138,62 грн (98870,00 грн + 27268,62 грн).

Відзив на апеляційну скаргу.

Відповідачка ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Будь-які транспортні засоби в період сумісного проживання сторін позивач не продавав, суттєвих вливань до сімейного бюджету ОСОБА_1 не здійснювалось. ОСОБА_2 взагалі не було відомо, що у власності чоловіка знаходився автомобіль. В період всього спільного життя подружжя, відповідачка постійно працювала та отримувала стабільний дохід нарівні з чоловіком, навіть після народження дитини та в період здійснення догляду за нею. В період шлюбу сторони за спільні кошти подружжя придбали спірний автомобіль, який був зареєстрований на відповідачку, тому його поділ має бути здійснено виходячи із принципу рівності часток. Після припинення шлюбних відносин спірний автомобіль під керування ОСОБА_1 потрапив у ДТП, внаслідок чого отримав механічні пошкодження, але позивач жодних ремонтних робіт не проводив та доказів їх проведення не надав. Тому предметом спору являється автомобіль, який потребував проведення відновлювального ремонту після ДТП. За усною домовленістю з колишнім чоловіком, автомобіль після розлучення повинен був залишитись відповідачці, а вона не буде стягувати аліменти на утримання спільної дитини, що і робив ОСОБА_1 з моменту припинення шлюбних відносин в 2019 році. У січні 2020 року ОСОБА_2 продала спірний автомобіль за його ринковою вартістю на момент укладенні договору купівлі - продажу за 114182 грн визначеною за домовленістю сторін. За висновком судової автотоварознавчої експертизи середня ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року, станом на час розгляду справи в суді становить 206105,98 грн, яка визначалась виходячи з вартості технічно справних транспортних засобів, які не потребують відновлювального ремонту. При визначенні вартості спірного автомобіля, який підлягає поділу, судом вірно враховано вартість відновлювального ремонту у розмірі 45436,14 грн та розмір отриманого позивачем страхового відшкодування у розмірі 23408,54 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 05 серпня 2015 року, який було розірвано на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 квітня 2020 року.

Судом також встановлено, що 14 березня 2019 року, тобто в період шлюбу, сторони придбали автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був зареєстрований на ОСОБА_2 .

Згідно інформації бази даних територіального сервісного центру № 1441 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій області, автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 29 жовтня 2020 року зареєстрований за ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про реєстрацію від 28.02.2020 року Як вбачається з наданої копії договору купівлі-продажу від 11 січня 2020 року, ОСОБА_2 продала ОСОБА_6 автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за 114182 гривень за домовленістю сторін.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що під час шлюбу подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та після припинення шлюбних відносин вказаний автомобіль був проданий ОСОБА_2 .

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи від 23.03.2021 року середня ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, станом на 22.03.2021 року може становить 206105,98 гривень.

Позивач, посилаючись на те, що 98870 гривень при покупці спірного автомобіля були його особистою власністю, просить при поділі автомобіля відійти від рівності часток при поділі сумісного майна подружжя. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано договір купівлі-продажу автомобіля Богдан 211040-82, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав вказаний автомобіль за 58250 гривень; витяг з Єдиного реєстру довіреностей, з якого вбачається, що 20.08.2018 року ОСОБА_1 надав нотаріально посвідчену генеральну довіреність на ім`я ОСОБА_3 на автомобіль Богдан 211040-82; та декларацію за 2018 рік, з якої вбачається, що дохід від продажу рухомого майна ОСОБА_1 складає 98870 грн.

Судом встановлено, що автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , придбаний подружжям ОСОБА_1 під час шлюбу, був відчужений відповідачкою ОСОБА_2 без згоди позивача. Вартість зазначеного транспортного засобу при відчуженні за домовленістю сторін склала 114182 гривень.

За клопотанням представника відповідачки було проведено експертизу, відповідно до висновків якої середня ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, станом на 22.03.2021 року може становить 206105,98 гривень.

Проте, судом встановлено, що 01 січня 2020 року спірний автомобіль «Mitsubishi Lancer» потрапив у ДТП, внаслідок чого отримав механічні пошкодження. Як вбачається з розрахунку страхового відшкодування та ремонтної калькуляції СК «Саламандра», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 45436,14 гривень.

Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 09 листопада 2020 року отримав від СК «Саламандра» страхове відшкодування у розмірі 23408,54 гривень на ремонт автомобіля «Mitsubishi Lancer» НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 7892.

2. Мотивувальна частина

Позиція Донецького апеляційного суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судове засідання суду апеляційної інстанції відповідачка не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до положень частини 5 статті 130 ЦПК України через її представника , про що свідчить розписка (а.с.222).

ОСОБА_2 звернулась із заявою про розгляд справи у її відсутності (а.с.214).

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні доводам апеляційної скарги. Пояснив також, що за проданий автомобіль Богдан» він отримав грошові кошти у розмірі 4200 дол. США, видав генеральну довіреність громадянину ОСОБА_3 , який переоформив вказаний автомобіль в установленому законом порядку лише 17 жовтня 2018 року. Отримав кошти за проданий автомобіль «Богдан» він в той же день, 20 серпня 2018 року, разом з відповідачкою придбали спірний автомобіль у її сестри, на придбання якого були вкладені належні йому особисто 98870 грн. Але переоформили автомобіль на відповідачку 14 березня 2019 року після повернення чоловіка сестри відповідачки з рейсу. Вважає, що йому в спірному автомобілі належить ? частки.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надала пояснення тотожні доводам, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Додала, що автомобіль «Богдан» був в користуванні сторін, але відповідно до пояснень позивача, це автомобіль його сім`ї, в якій він проживав до шлюбу. Про продаж вказаного автомобіля відповідачці не було відомо. Особисті кошті позивач в придбання спірного автомобіля не вкладав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, заперечення представника відповідача - ОСОБА_4 , яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміни рішення, з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Донецький апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам закону повністю не відповідає.

За положеннями частини 1 статті 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц, провадження № 61-15462св18.

Згідно зі статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання за ним права на ? частки автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 зазначав, що у період перебування в шлюбі він продав 20 серпня 2018 року належний особисто йому автомобіль «Богдан 211040-82» за 4200 доларів. Автомобіль передав ОСОБА_3 на підставі генеральної довіреності. 14 березня 2019 року разом із відповідачкою вони придбали за 8000 дол. США автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в придбання якого він вклав особисті кошті, отримані від продажу автомобіля «Богдан 211040-82».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи підтверджується, що за договором купівлі - продажу 0609М від 18 червня 2011 року ОСОБА_1 придбав автомобіль «Богдан 211040-82» (а.с.9, 10).

Відповідно до повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей 20 серпня 2018 року ОСОБА_1 надав довіреність на ім`я ОСОБА_3 відносно автомобіля Богдан 211040-82, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка посвідчена приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю. за реєстром № 622 (а.с.17).

За відомостями Єдиного Державного реєстру декларацій за 2018 рік та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, ОСОБА_1 задекларовано отримання у четвертому кварталі 2018 року дохід від відчуження рухомого майна в сумі 98870 грн (а.с.156 - 158).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований 14 березня 2019 року на ім`я ОСОБА_2 (а.с.84, 85).

Отже судом правильно було встановлено, що спірний автомобіль сторони придбали в період зареєстрованого шлюбу та він є спільним майном подружжя, а позивач ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту їх придбання за частково особисті кошти, тобто не спростував презумпцію спільності права власності на майно подружжя.

Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 продав належний йому автомобіль «Богдан 211040-82» за 4200 дол. США, які частково складають ціну предмету договору купівлі автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ті обставини, що позивач у четвертому кварталі 2018 року мав дохід від відчуження рухомого майна не може бути прийнято до уваги, що отримані ним кошти були вкладені в придбання спірного автомобіля.

Представник відповідачки в суді категорично заперечує обставини, на які посилається позивач.

Належних та достовірних доказів того, що спірний автомобіль фактично був придбаний сторонами 20 серпня 2018 року, та що саме в цей день були передані сестрі відповідачки - ОСОБА_6 кошти за придбаний автомобіль в сумі 8000 дол. США, позивачем надано не було.

Той факт, що відповідно до відомостей Декларації ОСОБА_1 за 2018 рік, він отримав у 4 кварталі 2018 року дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 98870 грн не може бути беззаперечним доказом того, що вказані грошові кошти були вкладені в придбання спірного автомобіля у березні 2019 року.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 був придбаний в період шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, та кожному з них належить ? частка.

Згідно інформації бази даних територіального сервісного центру № 1441 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій області, автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, МХ реєстраційний номер НОМЕР_4 ( НОМЕР_1 ), станом на 29 жовтня 2020 року зареєстрований за ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про реєстрацію від 28.02.2020 року (а.с.59).

З копії договору купівлі-продажу від 11 січня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 продала ОСОБА_6 автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за 114182 гривень за домовленістю сторін (а.с.60).

Представником відповідачки в суді першої та апеляційної інстанції не заперечувалось, що автомобіль «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 після припинення шлюбних відносин був проданий ОСОБА_2 .

Як роз`яснено в пунктах 22 - 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Встановив, що після припинення шлюбних відносин відповідачка провела відчуження спірного автомобіля без згоди позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за належну йому частку в автомобілі.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи від 23 березня 2021 року середня ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, станом на 22 березня 2021 року може становить 206105,98 грн (а.с.136 -139).

З повідомлення про подію, яка має ознаки страхового випадку від 01 січня 2020 року вбачається, що за участю транспортного засобу автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року, НОМЕР_1 трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження (а.с.72, 73).

За розрахунком страхового відшкодування та ремонтної калькуляції Страхової компанії «Саламандра», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 45436,14 гривень, загальна вартість ремонту за вирахуванням зношеності запчастин - 29290,25 грн (а.с.74 -79, 91).

Відповідно до платіжного доручення № 7892 від 09 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 отримав від СК «Саламандра» страхове відшкодування у розмірі 23408,54 гривень на ремонт автомобіля «Mitsubishi Lancer», НОМЕР_1 (а.с.92).

Відповідно до пункту 7.4. розділу VІІ Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі - Методика), середня ринкова ціна КТЗ - величина, яка визначається статистичними методами, еквівалентна найбільш вірогідній вартості продажу (пропозиції до продажу), сукупності КТЗ визначеної моделі з відповідними строком експлуатації і пробігом на визначений момент часу, у конкретному регіоні чи місцевості з дотриманням вимог, що відповідають поняттю "ринкова вартість".

Пунктами 7.36. - 7.38 розділу VІІ Методики визначено розрахунок вартості складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу , що ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон`юнктури ринку регіону.

Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, який приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Відповідно до статті 29 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Аналіз наведених вище положень Методики та Закону № 1961-IV дає підстави вважати, що оскільки у висновку судової автотоварознавчої експертизи від 23 березня 2021 року визначена ймовірна середня ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, без врахування тих обставин, що автомобіль на момент його відчуження знаходився в пошкодженому стані та потребував відновленого ремонту, суд першої інстанції визначаючи розмір компенсації, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача за належну йому 1/2 частку автомобіля, помилково не застосував для розрахунку вартість ремонту з урахування зношеності запчастин, оскільки автомобіль «Mitsubishi Lancer», НОМЕР_1 , експлуатується з 2007 року, тобто більше 13 років.

З урахуванням визначеної експертом середньої ринкової вартості автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, 206105,98 грн, розміру вартості ремонту з урахуванням зношеності запчастин - 29290,25 грн, отриманої позивачем суми страхового відшкодування 23408,54 грн, вартість ? частики спірного автомобіля, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 76703,60 грн (206105,98 грн - 29290,25 грн)= 176815,73 грн : 2 = 88407,87 грн - 11704,27 грн (1/2 частка отриманого позивачем страхового відшкодування) = 76706,60 грн).

З огляду на наведене вище, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості ? частки спірного автомобіля.

Щодо судових витрат

Згідно підпункту в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині має бути зазначено, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Оскільки суд апеляційної інстанції змінює оскаржене судове рішення, то вважає за необхідне прийняти здійснити розподіл судових витрат.

Згідно з статтею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 10 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір 2180 грн (а.с.1), при подачі апеляційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 3270 грн (а.с. 190).

Відповідачка ОСОБА_2 понесла витрати по оплаті за експертизу 2000 грн (а.с.135).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме на 54,48% ( 76703,60 грн х 100 : 140783,72 грн (розмір позовних вимог), з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 1187,66 грн (2180 грн х 54,48 грн : 100).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати за експертизу 910,40 грн (2000 грн х 45,52 (100% - 54,48%) : 100).

Враховуючи положення пункту 10 частини 3 статті 141 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню у відшкодування витрат по сплаті судового збору, понесеного у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, 277,26 грн.

В апеляційній скарзі позивач просив задовольнити його вимоги, стягнув з відповідачки на його користь вартість ? частки автомобіля у розмірі 126138,62 грн.

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а саме на 60,81% (76703,60 грн х 100 : 126138,62 грн), з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню у відшкодування витрат по сплаті судового збору, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, 1988,49 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до положень частини 1 статті 376 ЦПК України, є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням встановлених судом першої та апеляційної інстанції обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Орджонікідзевского районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 червня 2021 року підлягає зміни в частині розміру стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості ? частки автомобіля та судових витрат.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 червня 2021 року в частині розміру стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості ? частки автомобіля та судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) в рахунок компенсації вартості ? частки автомобіля «Mitsubishi Lancer», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 76703 (сімдесят шість тисяч сімсот три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) у відшкодування витрат по сплаті судового збору, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, 277 (двісті сімдесят сім) гривень 26 копійок.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) у відшкодування витрат по сплаті судового збору, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, 1988 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 49 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 30 серпня 2021 року.

Судді: Т.Б.Ткаченко

Є.Є.Мальцева

С.А.Попова