Справа № 316/2007/21

Провадження № 2/316/1089/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2021 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі головуючого судді Бульби О.М.,

за участю секретаря судового засідання Журавльової Ю.В.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі судового засідання приміщення суду в м.Енергодар Запорізької області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу 316/2007/21 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2021 року до Енергодарського міського суду Запорізької області звернулось Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі позивач, АТ «Універсал Банк», Банк), в особі свого представника Мєшнік Костянтина Ігоровича, з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) в якій зазначає наступне.

В жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

18.02.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 18.02.2019 року, положеннями якої визначено анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного Договору, відповідач отримав кредит в розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Представник позивача, також вказує, що АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач в порушення умов Договору, своєчасно не надав Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором.

Станом на 15.03.2021 року загальний розмір заборгованості становить 18749,84 грн., у тому числі: 16412,39 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) та 2337,45 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» вищезазначену суму заборгованості за Договором та судові витрати у вигляді судового збору.

Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 28.07.2021 року по справі відкрито спрощене позовне провадження (а.с.37).

Відповідно до ч.1 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідачем до суду не було надано будь-яких клопотань або заяв, відзиву на позовну заяву чи заперечень проти позову.

Представником позивача заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду надано не було. У змісті п.3 вимог позовної заяви, представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом (а.с.5зворот).

Враховуючи зазначене, відсутність підстав для відкладення розгляду справи, положення ч.1 ст.280, ч.2 ст.281 глави 11 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження визначеного ухвалою суду з особливостями визначеними глави 11 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів та доказів, ухваливши заочне рішення.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд, дійшов наступного висновку.

Згідно приписів ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками справи і витребуваних судом, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положення пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, якими, зокрема є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦПК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до вимог статті 526, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Згідно правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 р. по справі №161/16891/15-ц саме позивач повинен довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах встановлених договором.

Із п.1.1. Статуту, затвердженого протоколом позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» від 31.10.2018 р. №2-2018, АТ «Універсал Банк» є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Універсал Банк», тип якого у відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» було змінено на ПАТ та який було перейменовано на АТ «Універсал Банк» (а.с.28 зворот).

18.02.2019 року відповідачем було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (далі - Анкета-заява) (а.с.8). В Анкеті-заяві зазначено, що відповідач просить відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму вказану в додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Погоджується з тим, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. З зазначеними документами ознайомлена, отримала їх примірник у мобільному додатку, вони зрозумілі і не потребують додаткового тлумачення. Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Підтверджує, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису. Дана заява містить підписи представника банку та відповідача.

Разом з цим, встановлено, що зазначена Анкета-заява не містить: ні процентної ставки, ні умов про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення грошового зобов`язання та їх розміру, ні розміру та умов щодо сплати комісійної винагороди Банку, строку дії кредиту.

Сторона позивача вважає, що відповідач в наслідок невиконання зобов`язань за договором повинен сплатити на користь позивача, станом на 15.03.2021 року в загальному розмірі 18749,84 грн., яка складається з наступного: 16412,39 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) та 2337,45 грн. - заборгованість за пенею та комісією надаючи на підтвердження зазначеного розміру - Розрахунок заборгованості за Договором б/н від 18.02.2019 року (а.с.6-7) (далі - Розрахунок заборгованості).

В обґрунтування вимог щодо нарахування заборгованості та її складових, представник позивача посилається на Витяг з «Тарифів банку», Витяг з «Умов обслуговування рахунків фізичної особи», Розрахунок заборгованості, копію заяви позичальника, копію документу, який посвідчує особу відповідача, зазначаючи їх як формуляри та стандартні форми, згідно яких обслуговується відповідач, який, на думку сторони позивача, підписавши Анкету-заяву, підтвердив, що він проінформований про умови кредитування.

При цьому, до матеріалів позову доданий Витяг, як зазначає позивач, викладений в редакції, чинній на момент укладення договору (а.с.9-23 зворот).

Разом з цим, доданий позивачем Витяг з «Умов обслуговування рахунків фізичної особи» (а.с.9-23 зворот) не містить та не передбачає підпису позичальника (відповідача по справі), у тому числі і електронного, дати підписання та інших даних які б ідентифікували особу відповідача і його згоду з викладеними у вказаному документів умовами, а також не містять будь-яких даних з яких було б можливо встановити, у тому числі, що вони відносяться до грошових зобов`язань відповідача перед позивачем які виникли 18.02.2019 року.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови, що додані до матеріалів позовної заяви, надсилались на мобільний додаток відповідача для ознайомлення та узгодження, а також, що саме така редакція цих умов, діяла на час укладення кредитної угоди.

Як зазначив Верховний Суд у правовому висновку викладеному в постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

А отже є безпідставними, як посилання позивача так і долучення до матеріалів позову, будь-яких Умов, Правил та Тарифів, в разі відсутності їх погодження з усіма складовими зі сторони позичальника (відповідача по справі).

Крім того, слід зазначити, що в Паспорті споживчого кредиту (п.8.2.), який є складовою вказаних вище «Умов обслуговування рахунків фізичної особи» (а.с.21 зворот-23), вказано у п.7 «Інші важливі правові аспекти» Паспорту споживчого кредиту зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо (а.с.23), а також вказано, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2019 року (а.с.22), що є меншим періодом, ніж той, за який Банк здійснює відповідачу нарахування, відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором б/н від 18.02.2019 (а.с.6-7), тобто Банк проводив нарахування і після 01.01.2019 року, разом з тим наявності у позивача такого права, відповідно до викладених Умов, матеріали справи не містять.

В частині вимог про стягнення з відповідача комісії та пені в сукупному розмірі 2337,45 грн., слід зауважити і на наступне.

Положеннями статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Як вбачається з наданого позивачем Розрахунку заборгованості (а.с.7), розмір неустойки: пені та комісії - 2337,45 грн., не зазначено окремо як розмір пені та як розмір комісії.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16.11.2016 року у справі №6-1746цс16, сплата коштів за обслуговування кредиту, тобто коштів, які супроводжують кредит, що у даному випадку є комісією, є несправедливою умовою кредитного договору, а тому не підлягає стягненню з позичальника.

Однак, з наданого Розрахунку заборгованості, є неможливим відокремлення розміру комісії від розміру пені, враховуючи також і те, що відповідачу Банком нараховувались два види «суми комісії та пені» (а.с.6 - стовпчик 11, 12 Розрахунку заборгованості).

Зазначений Розрахунок заборгованості, також не може вважатися підтвердженням існування узгоджених умов між Банком та відповідачем по справі, оскільки не містить, погоджених з відповідачем, Умов, за яких здійснюються нарахування складових вказаних у Розрахунку та підстави такого нарахування, що також стосується і паспорта на ім`я відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦПК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань, разом з цим, позивачем вимог до відповідача про стягнення заборгованості виходячи з підстав визначених ч.2 ст.625 ЦПК України - не заявляється, про що свідчить і Розрахунок заборгованості (а.с.6 зворот).

Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) зробила висновок, зокрема, що згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Враховуючи зазначене, є безпідставними, як посилання позивача так і долучення до матеріалів позову, будь-яких Умов, Правил та Тарифів, у тому числі, і тих, що розміщені на офіційному сайті позивача, доступ до яких можливий через мобільний додаток, та за якими, як зазначає сторона позивача, обслуговується кредитний рахунок відповідача, враховуючи відсутність погодження відповідача з усіма складовими, у тому числі, і його електронним підписом.

Враховуючи зазначене неможливим є застосування до відносин між позивачем та відповідачем положень правил встановлених частиною 1 статті 634 ЦК України.

За відсутності достатності правових підстав вважати, що сторони обумовили у письмовій формі ціну договору, а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань та комісії, Банк має право вимоги лише фактично отриманої та не повернутої суму кредиту. (Що відповідає правовому висновку викладеному в Постанові Великої палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 16412,39 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в такому ж розмірі, в іншій частині, складові заборгованості заявлених стороною позивача до стягнення з відповідача, а саме: заборгованість за пенею та комісією в сумі 2337,45 вимог - стягненню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення від 17.08.2021 року позивачем було сплачено судовий збір за звернення до суду в розмірі 2270,00 грн. (а.с.42), загальний розмір позовних вимог заявлених до відповідача становив суму у 18749,84 грн., суд задовольнив позивні вимоги частково в сумі 16412,39 грн., отже позивач має право на компенсацію відповідачем сплаченої суми судового збору пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, що буде становити суму у 1987 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 83, 89, 95, 128, 130, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) - заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18.02.2019 року в розмірі 16412 (шістнадцять тисяч чотириста дванадцять) гривень 39 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 16412 (шістнадцять тисяч чотириста дванадцять) гривень 39 копійок.

В задоволені вимог позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за пенею і комісією в сумі 2337 (дві тисячі триста тридцять сім) гривень 45 копійок - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) - судовий збір в розмірі 1987 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят сім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Енергодарським міським судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, при цьому, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення судового рішення. В разі, якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. М. Бульба