Справа №: 635/2644/17

У Х В А Л А

Іменем України

30 серпня 2021 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого Зінченка О.В.,

суддів Дем`яненко І.В., Малихіна О.О.

за участю секретаря судового засідання Медведєвої Я.А.,

прокурора Власенко О.В.,

представника потерпілих Мануйла С.М.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Короткової А.О., Кузнецова А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області Власенко О.В. у кримінальному провадженні №12017220770000017 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п.1 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 07.07.2021 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_3 , застосованого ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 01.04.2021, продовжено до 04.09.2021 включно.

25.08.2021 прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, а також існують достатні підстави вважати наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які враховувалась судом при обранні цієї міри запобіжного заходу, обставини на даний час не змінились, ризики не зменшились, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти. Крім того у обвинуваченого відсутні стійкі соціальні зв`язки, він не перебуває у шлюбі, при цьому його майновий стан є достатнім для безперешкодного проживання як за кордоном, так і в Україні. Після оголошення ухвали суду про обрання запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_3 здійснив втечу з приміщення суду та був затриманий у м. Харкові. Таким чином, обвинувачений може покинути територію Харківської області, а так само України та переховуватися від суду, що підтверджує існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи стадію судового розгляду, а також, що потерпілі продовжують приймати участь у судовому розгляді, не всі свідки допитані на теперішній час, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу більш м`якого, а ніж тримання під вартою, може мати наслідком вплив ОСОБА_3 на потерпілих та свідків. Потерпілий ОСОБА_4 та свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили факти тиску на них з боку обвинуваченого, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, деякі з яких були вчинені ним вже після повідомлення про підозру, обґрунтованою є наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та пояснила, що обвинувачений не має утриманців, відсутні докази того, що члени сім`ї обвинуваченого, які мають захворювання, не можуть існувати без участі ОСОБА_3 . Крім того, враховуючи кількість кримінальних проваджень відносно ОСОБА_3 , прокурор зробила висновок про стійку кримінальну направленість існування обвинуваченого. Виходячи з викладених обставин, прокурор вважає, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Захисник Короткова А.О. проти задоволення клопотання заперечувала, пояснивши, що, прокурором не надано доказів наявності ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, не доведено те, що обвинувачений може ухилитись від суду, у тому числі і шляхом виїзду за кордон, закордонний паспорт обвинувачений здав працівникам поліції. Стосовно можливого тиску на потерпілих та свідків, захисник зазначила, що свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомили про погані стосунки із обвинуваченим, що свідчить про упереджене ставлення та відповідно ставить під сумнів викладені у їх заявах обставини. Стосовно вчинення обвинуваченим інших злочинів, захисник пояснила, що їх вчинення нічим не підтверджено, а відповідні твердження прокурора є порушенням принципу презумпції невинуватості. Крім того, прокурором не обґрунтовано неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Захисник просила обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який за своєю суттю так само зможе запобігти ризикам, як і тримання під вартою.

Захисник Кузнецов А.І. підтримав доводи захисника Короткової А.О. та додав, що судом при обранні запобіжного заходу не взяті до уваги доводи сторони захисту щодо стану здоров`я ОСОБА_3 та членів його сім`ї. Ризики, встановлені ст.. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведені. Захисник просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав доводи своїх захисників.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також представник потерпілих адвокат Мануйло С.М. підтримали клопотання прокурора та викладені у ньому доводи, вважали його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Вважали, що виключно завдяки факту застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд має змогу рухатись у судовому розгляді.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думки учасників провадження, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд враховує той факт, що ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п.1 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, КК України, окремі з яких є особливо тяжкими та санкція відповідної частини та статті Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Разом із тим, суд не оцінює під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обґрунтованість обвинувачення, а також питання допустимості доказів, оскільки на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, завданням якого і є встановлення обґрунтованості чи необґрунтованості пред`явленого обвинувачення та дане питання вирішується за результатом дослідження всіх наданих суду доказів.

Стосовно існування ризиків суд зазначає, що при обранні запобіжного заходу судом було враховано існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, судом було враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працює, не одружений, не має утриманців, не проживає за місцем реєстрації, яке кілька разів змінював протягом останніх років, пояснивши це зручністю проходження МСЕК, згідно пояснень його матері ОСОБА_7 неофіційно був представником іноземної компанії та в зв`язку з цією діяльністю періодично від`їжджав у відрядження.

Суд зазначає, що викладені обставини не змінились, обвинувачений, на думку суду, не має міцних соціальних зв`язків, що з урахуванням тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, дає достатні підстави вважати актуальним ризик його переховування від суду.

Викладеними обставинами обґрунтована наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом також було враховано факт внесення до ЄРДР під № 12021221160000083 від 02.04.2021 інформації про те, що ОСОБА_3 здійснив втечу із зали судового засідання Люботинського міського суду Харківської області після оголошення ухвали суду від 01.04.2021 про обрання запобіжного заходу, із попередньої кваліфікацією за ч. 1 ст. 393 КПК України, що також підтверджує ризик ухилення обвинуваченого від суду.

Стосовно існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом при обранні запобіжного заходу враховано заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які заявлені стороною обвинувачення як свідки у даному кримінальному провадженні, а також ОСОБА_4 , який є потерпілим, подані до Харківської окружної прокуратури про здійснення ОСОБА_3 тиску на них. Обставини, викладені у вказаних заявах, були підтверджені вказаними особами в судовому засіданні. При цьому, пояснення свідка ОСОБА_6 щодо наявності образі на обвинуваченого, а також свідка ОСОБА_5 щодо ворожих стосунків із обвинуваченим, самі по собі не спростовують повідомлені ними обставини щодо вчинення тиску на них.

Враховуючи стадію судового розгляду, на якій перебуває кримінальне провадження, та необхідність подальшого допиту свідків, дослідження інших доказів згідно затвердженого судом порядку, у тому числі і за участю потерпілих, суд вважає, що ризик, встановлений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є актуальним.

Стосовно ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом було враховано множинність злочинів, вчинення яких інкримінується обвинуваченому ОСОБА_3 , а також тяжкість вказаних злочинів, а також подальше повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, та факти внесення відомостей до ЄРДР про можливе вчинення ним інших злочинів, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 383 КПК України та ч. 1 ст. 393 КК України.

При цьому, прокурор повідомила про те, що обвинувальний акт про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 КПК України, вже направлено до Харківського районного суду Харківської області.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що такими твердженнями прокурора порушується принцип презумпції невинуватості, встановлений Конституцією України, оскільки за змістом ст.. 177 КПК України прокурором при розгляді даного клопотання має бути доведена наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Аналізуючи обставини у їх сукупності, а саме кількість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, а також факти внесення відомостей про ймовірне вчинення ним інших злочинів, за одним з яких обвинувальний акт вже направлено до суду, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, суд оцінює всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи ризик втечі, зумовлений у тому числі тяжкістю покарання за інкримінованими ОСОБА_3 злочинами, відсутність офіційного працевлаштування, утриманців, факт внесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, наявність інших підтверджених ризиків, суд вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможуть запобігти встановленим ризикам.

При цьому, суд зазначає, що стороною захисту не надано суду доказів наявності обставин, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики зменшились або відпали.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що обвинувальний акт знаходиться на розгляді в суді, існує необхідність проведення великої кількості процесуальних дій відповідно до затвердженого судом порядку, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.

З огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 197, 199, 331, 372, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області Власенко О.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 28 жовтня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий О.В.Зінченко

Судді І.В. Дем`яненко

О.О. Малихін